Інноваційна гімназія м. Кропивницький

 




Виховна робота

«European Association for Innovative

Education» LLC

43007, Волинська обл. м. Луцьк, вул. М. Заньковецької 3 офіс 3 e-mail: [email protected]

 

ТОВ «Європейська асоціація інноваційної освіти»

Код за ЄДРПОУ 44381241

р/р UA303034400000026008055555250 Волинське ГРУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Шановні колеги!

Здійснюємо набір випускників 9 та 11 класів на навчання в Польщу. Навчання в Польщі БЕЗКОШТОВНЕ! Технікум або професійно-технічна освіта! Навчання відбувається лише на денній формі.

Для випускників  9 та  11 класів  надзвичайно привабливою є не лише вища освіта в Польщі, а також здобуття загальної середньої освіти та професійної-технічної освіти (технікуми) у цій країні. Крім високої якості середньої освіти, її доступності, компетентності, учень отримає гарний старт для свого європейського майбутнього. Маючи на руках диплом із польського технікуму чи професійної школи.

Ми пропонуємо Вашим випускникам отримати затребувані та перспективні професії, які гарантують працевлаштування або продовження навчання  в Польщі та країнах Європи.

ВСТУПНА КАМПАНІЯ 2023 РОЗПОЧАЛАСЬ!

1 Крок перший

                    Ознайомитись із умовами вступу та навчальними закладами у Польщі

2 Крок другий

Заповнити форму зворотнього зв’язку. Консультанти освітнього центру «COGITO» радо Вам допоможуть, надаючи ретельні та фахові консультації.

                    https://forms.gle/5enQWfiCPf53RngH6            

3 Крок третій

Бажаєте дізнатись про організаційні моменти і деталі про вступ в навчальні        заклади

Польщі – чекаємо Вас на On-line зустрічі!

 

Коли?          -    28-го грудня

О котрій?   -     о 20.00 відбудеться он-лайн презентація через платформу Zoom.

Тема: "         -   «Перспективи і можливості навчання в Польщі».

Реєструйтесь та приєднуйтесь!!

Звичайно у батьків виникає безліч запитань та побоювань щодо навчання дітей за кордоном. Але ми готові надати всебічну підтримку на шляху здобуття європейської освіти:

  • разом з батьками та учнями підберемо польський технікум, професійну школу, які готують фахівців найбільш затребуваних на ринку праці спеціальностей. При цьому ми радимо враховувати бажання, здібності та схильності майбутнього студента;
  • допоможемо підготувати всі необхідні документи для вступу в польський навчальний заклад, у тому числі й їхній переклад на мову держави, у якій буде проходити навчання;
  • зберемо всі необхідні документи для відкриття польської візи для навчання. Даний пакет потребує особливої уваги, оскільки наявність грубих помилок збільшує шанси отримати відмову;
  • допоможемо здійснити мовну підготовку до початку навчання.  Міжнародному навчальному центрі "COGITO" курс вивчення польської мови в ON-Line;
  • забезпечимо супровід від початку прийняття рішення про навчання до вступу у заклад;
  • гарантуємо підтримку студентів під час навчання у Польщі вирішення різноманітних побутових та інших питань. Це є надзвичайно важливим, враховуючи вік студентів, які вступають на навчання.

Якщо Ви батьки та відправляєте свою дитину на навчання до Польщі, скориставшись програмою «COGITO», то Ви можете бути впевненими в тому, що всі питання, які стосуються її перебування за кордоном, будуть під нашим контролем.

Вимоги до учня

  • Вік до 18 років.
  • Знання польської мови, мінімум на рівні В1.
  • Наявність закордонного паспорту в учня.   

У Міжнародному навчальному центрі "COGITO" курс вивчення польської мови в ON-Line.

https://forms.gle/4NzQ3SR1oKXD2Fe87

Після завершення навчання випускники отримають:

Атестат про середню освіту Польщі,

Диплом технікуму або Диплом професійної школи (ПТУ)

Прийом документів відбувається:

до 1 березня 2023 року

ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ

Європейська асоціація інноваційної освіти

43020, м. Луцьк-Липини, вул. Марії Заньковецької 3, каб. 3

 З’ЯВИЛОСЬ ПИТАННЯ?

Скористайтесь формою зворотнього зв’язку або надішліть запит! Ми з радістю відповімо на всі Ваші запитання та уточнення.

 

   КОНТАКТНІ ТЕЛЕФОНИ:

+(38) -050 -132-27-55

+(38) -098-398-64-97 Менеджер – Дарина

         [email protected] - пошта для листування

З детальною інформацією про навчання, можливості і перспективи для учнів  можна ознайомитися в Інтернеті та соціальних мережах

https://www.instagram.com/pl.technikum

Директор

Європейської асоціації

інноваційної освіти                                        Степанюк Оксана Миколаївна

ПАМ’ЯТКА ПО ЕЛЕКТРОБЕЗПЕЦІ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ   

   

      Електрообладнання, яким доводиться користуватися працівникам закладу освіти, являє собою потенційну небезпеку. Багато нещасних випадків відбувається при обслуговуванні найбільш поширеного електрообладнання, розрахованого на напругу 127—380 В. Нещасні випадки з працівниками, які користуються електроприладами у школі пов’язані з ударом електричним струмом при порушенні вимог електробезпеки.

ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

      Електричний удар є дуже серйозним ураженням організму людини, що викликає збудження живих тканин тіла електричним струмом і супроводжується судорожним скороченням м'язів. Залежно від наслідків електричні удари розподіляють на чотири ступені: 1 — судомне скорочення м'язів без непритомності; 2 — судомне скорочення м'язів з непритомністю, але із збереженим диханням і роботою серця; 3 — непритомність та порушення серцевої діяльності або дихання; 4 — стан клінічної смерті.      Тяжкість ураження електричним струмом залежить від цілого ряду чинників: значення сили струму; електричного опору тіла людини і тривалості протікання через нього струму; роду і частоти струму (змінний, постійний); індивідуальних особливостей людини та умов оточуючого середовища. Основним фактором, що зумовлює ступінь ураження людини, є сила струму. Поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та фізичного розвитку людини. Для жінок порогове значення струму в 0,5 раза нижче, ніж для чоловіків. Людина починає відчувати змінний струм промислової частоти (50 Гц) приблизно з 1 мА (пороговий відчутний струм). При струмі 10... 15 мА виникає судорожне скорочення м'язів, яке весь час підсилюється, і людина не може звільнитися від контакту зі струмопровідною частиною (пороговий невідпускаючий струм). При 50 мА порушується дихання, а струм 100 мА призводить до фібриляції серцевих м'язів (табл. 14). Найнебезпечнішою є частота струму для людини — 50 Гц. Найнебезпечнішим є шлях струму: рука — ноги, рука — рука, особливо при проходженні струму через мозок, серце, легені. Підвищена вологість приміщення збільшує небезпеку ураження. Аналіз нещасних випадків, пов'язаних з дією електричного струму, дозволяє виявити їх основні причини, які можна об'єднати у такі групи: — випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою; — несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин; — поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю і т. ін.; — поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті помилкового включення обладнання, замикання струмопровідних частин, розряд блискавки та ін.; — виникнення крокової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоїть людина, в результаті замикання проводу на землю, несправності заземлення.

       ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ ДЛЯ ПРИСТРОЇВ

       Вимоги електробезпеки для пристроїв та обладнання закладу освіти включають: ізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, замулення, захисне автоматичне вимикання, малу напругу, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші. Ізоляція — захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом. У нормальних виробничих умовах опір ізоляцію мережі, опір заземлення та петлі фаза-нуль слід перевіряти не менше одного разу на рік. Опір ізоляції силових і освітлювальних електропроводів має бути не менше 0,5 МОм. Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання металічних неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою із заземляючим пристроєм. Контроль за справністю електроприладів, автоматики захисту, заземлюючих пристроїв здійснює відповідальний за електрогосподарство школи.

     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ

     Перед включенням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур, електропроводку та корпус на наявність механічних порушень. Електропристрої повинні бути надійно заземлені згідно з правилами улаштування приладу. Забороняється працювати з електроприладами вологими руками. Не залишати електропристрій без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади вимкнені. При виявленні або виникненні несправності, задимленості негайно припинити роботу, по можливості вимкнути пристрій та повідомити керівника робіт, чи директора закладу. Категорично заборонено виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно. Ремонтні роботи в електроприладах та електроустановках здійснюють кваліфіковані працівники, які мають ІV групу допуску з електробезпеки, яким виданий відповідний наряд для цього виду робіт. Ці роботи виконуються тільки під наглядом керівника робіт, з повним знеструмленням мережі .

      ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРОСТРУМОМ

        Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості і правильності дій осіб, що здійснюють допомогу. Передусім потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Якщо неможливо відключити електричне обладнання від мережі, потрібно відразу приступити до звільнення потерпілого від струмопровідних частин, не торкаючись при цьому до потерпілого. Заходи долікарської допомоги після звільнення потерпілого залежать від його стану, її потрібно надавати негайно, по можливості на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу. Якщо потерпілий не знепритомнів, потрібно забезпечити йому на деякий час спокій, не дозволяючи рухатись до прибуття лікаря. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але прослуховується пульс, потрібно негайно зробити йому штучне дихання. При відсутності дихання, розширення зіниць і посиніння шкіри потрібно робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Надавати допомогу необхідно постійно до прибуття лікаря, оскільки є багато випадків, коли штучне дихання і масаж серця повертали потерпілих до життя.

Електробезпека

Завжди знаходьте час і пояснюйте дітям, що електроенергія хоч і вірний помічник у праці і побуті, однак вона може стати небезпечною для життя людини, якщо нею неправильно і недбало користуватися.

Правила електробезпеки вдома:

НЕ МОЖНА бавитись з електроприладами, встромляти пальці або будь-які предмети в розетку!

НЕ МОЖНА наливати воду у ввімкненні в електромережу чайники, праски, кавоварки!

НЕ МОЖНА витирати електричні прилади та проводи, штепсельні розетки та вимикачі мокрою ганчіркою!

НЕ МОЖНА ставити електроприлади поряд із диваном, ліжком, шторами тощо!

НЕ МОЖНА залишати без нагляду ввімкнені електроприлади!

НЕ МОЖНА вмикати одночасно до однієї розетки велику кількість електроприладів!

НЕ МОЖНА вмикати несправні електроприлади!

НЕ МОЖНА затискати електропроводи дверима, віконними рамами!

НЕ МОЖНА підвішувати речі на проводи, вимикачі та розетки!

НЕ МОЖНА доторкатися до кабелів або проводів, ізоляція яких пошкоджена!

НЕ МОЖНА користуватись електроприладами, проводи живлення яких мають пошкоджену ізоляцію!

НЕ МОЖНА витягати за шнур вилку з розетки!

НЕ МОЖНА самостійно розбирати чи ремонтувати електроприлади!

ОБОВ'ЯЗКОВО слідкуйте за тим, щоб після використання електроприладу, він був вимкнутий з розетки. Йдучи з дому, вимикайте електроприлади!

 

 

Про ядерний шантаж з боку росії напевно вже чули всі українці.  Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджає лише про посилення такого шантажу.

І хоча сподіваємося на краще й віримо в низьку ймовірність таких дій – готовим варто бути до всього. У разі можливої ядерної загрози важливо не розгубитися, чітко знати, як діяти та головне – діяти дуже швидко. Адже кожна неправильна дія може призвести до серйозних наслідків як для вас, так і для людей поруч із вами. 

Закладам освіти та учасникам освітнього процесу також дуже важливо володіти знаннями та навичками щодо цієї можливої загрози, бо ніхто з нас не знає, яка небезпечна ситуація коли й де може трапитися – чи під час перебування у закладі освіти, чи дорогою до нього, чи вдома. 

Ми опрацювали й узагальнили міжнародні рекомендації щодо дій у разі ядерної загрози та рекомендації Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Ядерний інцидент та радіаційна аварія 

Ядерний інцидент – будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, які завдають ядерної шкоди: втрати життя, будь-яких ушкоджень здоров’ю людини, втрати майна або шкоди, заподіяної майну, будь-якої іншої втрати чи шкоди, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї (стаття 1 розділу 1 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”).

Радіаційна аварія – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами та стандартами з безпеки (стаття 1 розділу 1 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”).

Можливі наслідки ядерної загрози

За інформацією сайту Внутрішньої безпеки США, наслідки ядерної загрози можуть бути різними:

  • яскравий спалах може спричинити сліпоту менш ніж за хвилину;
  • вибухова хвиля може спричинити смерть чи поранення людей, а також пошкодження будівель за кілька кілометрів від вибуху;
  • радіація може пошкодити клітини тіла, а великі дози опромінення – викликати променеву хворобу;
  • вогонь і висока температура можуть спричинити смерть, опіки та пошкодити будівлі за кілька кілометрів від вибуху;
  • електромагнітний імпульс може пошкодити електричне силове обладнання та електроніку за декілька кілометрів від детонації та спричинити тимчасові збої надалі;
  • опади (радіоактивний, видимий бруд і уламки, що падають дощем із висоти кількох миль) можуть викликати захворювання тих, хто перебуває на вулиці. Опади найбільш небезпечні в перші кілька годин після детонації, тоді вони випромінюють найвищий рівень радіації. Потрібен час, щоб радіоактивні опади повернулися на рівень землі, часто – понад 15 хвилин для областей за межами зон безпосереднього ураження вибухом. Цього часу достатньо, щоб запобігти значному опроміненню, дотримуючись простих кроків, про які читайте нижче.

Центр з контролю та профілактики захворювань в США інформує, що вплив радіації на здоров’я залежить від:

  • кількості радіації, яку поглинає організм (доза);
  • виду радіоактивного матеріалу;
  • способу потрапляння радіоактивного матеріалу до тіла або на нього;
  • тривалості, протягом якої людина піддавалася впливу радіації.

Вплив великої кількості радіації протягом короткого періоду часу може спричинити гострий радіаційний синдром (ГРС).

Як діяти в разі ядерної загрози

Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій США рекомендує три простих, але дуже важливих кроки щодо самозахисту в разі ядерної загрози:

  • зайти до найближчої будівлі;
  • перебувати в середині будівлі;
  • бути на зв’язку.

Зайти в середину

Якщо ви знаходитеся на вулиці – й сталася ядерна загроза або якщо влада попереджає про неминучу ядерну загрозу – необхідно якнайшвидше пройти в укриття – до найближчої будівлі або підвалу, щоб уникнути радіації. Найкраще укриватися в будівлі з цегли або бетону. В будівлі слід знаходитися якомога далі від зовнішніх стін, даху та вікон, оскільки радіоактивні  матеріали осідають на зовнішній стороні будівлі. За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, стіни дерев’яного будинку ослаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів. Заглиблені сховища ще більше ослаблюють дозу випромінювання: з дерев’яним покриттям – у 7 разів, із цегляним або бетонним – у 40-100 разів.

Також потрібно вжити заходи захисту від проникнення у квартиру (будинок), заклад освіти радіоактивних речовин із повітря: закрити вікна, загерметизувати рами, двері.

Усередині укриття слід намагатися підтримувати відстань до 2 метрів між собою та іншими людьми, які не є членами вашої родини, щоб уникнути опромінення від інших або не опромінювати самому. 

Якщо можливо – одягнути маску.

Залишатися всередині

Якщо ви знаходитеся всередині приміщення, варто залишатися в укритті не менше 24 годин, якщо місцева влада не надасть інших інструкцій. Увесь цей час слід і надалі підтримувати дистанцію до 2 метрів між людьми, які не є членами вашої родини, та носити маску.

Якщо члени сім’ї роз’єднані по різних укриттях – кожен повинен залишатися там, де він є, а не переміщуватися в одне укриття, щоб уникнути впливу небезпечного випромінювання.

Якщо в людини є симптоми гострого радіаційного синдрому (опіки шкіри, нудота або блювота), слід звернутися за медичною допомогою, але лише після того, як буде безпечно залишити будівлю чи інше укриття. Якщо людина зазнала невеликої кількості радіації, наслідки для здоров’я будуть помітні не одразу.

Бути на зв’язку

Послуги стільникового зв’язку, обміну текстовими повідомленнями, телебачення та Інтернет можуть бути перервані або недоступні. Тому найкраще мати при собі приймач, що працює від батареї, або ручні радіостанції, щоб володіти достовірною та оперативною інформацією про ситуацію. 

На нашу думку, один або кілька таких приймачів та комплект запасних батарейок необхідно мати в кожному закладі освіти, щоб володіти офіційною інформацією в разі небезпеки та відповідно до неї визначати дії працівників та здобувачів освіти.

Слід залишатися на зв’язку, щоб чути оновлені інструкції від посадових осіб щодо ситуації та поточних дій. Якщо рятувальники радять евакуюватися, – слід слухати інформацію про маршрути, укриття та процедури. Після евакуації не можна повертатися, поки місцева влада не повідомить, що це безпечно. 

Як підготуватися до дій у разі можливої ядерної загрози

Підготовка до можливої евакуації: 

Узагальнивши рекомендації Міністерства внутрішньої безпеки США, міжнародний досвід, рекомендації ДСНС, пропонуємо керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам та батькам наступний алгоритм дій. 

Визначити найближче від закладу освіти або по дорозі до закладу освіти та, відповідно, від дому місце для укриття. 

Ті заклади освіти, які працюють очно, вже мають або безпосередньо в закладі, або поруч із закладом укриття, яке може слугувати й укриттям у разі ядерної загрози.

Водночас варто враховувати, що під час можливої загрози дитина може перебувати далеко від дому чи закладу освіти – десь у дорозі. Тому батькам важливо проговорити з дитиною, де саме дитина може укритися, якщо загроза застала у дорозі, та що необхідно робити. Пропонуємо батькам, куди б не йшла ваша дитина, ознайомитися разом із дитиною з можливими укриттями на випадок ядерної загрози по цьому маршруту. Як ми вже зазначали, це може бути укриття під землею або центр великих будівель. Не можна ховатися на відкритих територіях, у транспорті, мобільних будинках.

Органам управління освіти та керівникам закладів освіти слід розробити чіткий алгоритм дій на випадок можливої ядерної загрози, якщо учасники освітнього процесу знаходяться в закладі освіти, в дорозі до закладу, у шкільному автобусі, на дистанційному навчанні та проводити відповідні тренування учасників освітнього процесу.

Також необхідно розробити алгоритм, як у разі вимушеної термінової евакуації внаслідок ядерної загрози після евакуації через безпечний час батькам зв’язатися зі своїми дітьми та дізнатися місце зустрічі, щоб педагогічні працівники передали дітей батькам, коли буде відповідний дозвіл від ДСНС покинути укриття або у разі евакуації.

 Для можливої евакуації слід скласти екстрений набір для виживання впродовж мінімум 24 годин (якщо можливо – на три й більше днів), а саме: 

  • бутельовану воду та упаковані харчові продукти (таку воду та продукти треба обов’язково мати герметично або, принаймні, щільно запакованими, щоб уникнути їхнього зараження);
  • ліки для невідкладної допомоги; 
  • кілька радіоприймачів із батарейним живленням та запасними наборами батарейок для отримання інформації у разі відключення електроенергії;
  • ліхтарик і додаткові батареї для необхідних речей.  

За можливості також покласти:

  • мило;
  • дезінфекційний засіб для рук із вмістом спирту не менше 60%;
  • дезінфекційні серветки та загальні засоби для домашнього прибирання, які можна використовувати для дезінфекції поверхонь, до яких регулярно будуть торкатися люди в укритті. 

Ще до початку воєнного стану ми вже порушували питання щодо оснащення індивідуально кожної дитини, класів та закладів освіти евакуаційними рюкзаками. Докладно з їхнім вмістом можна ознайомитися у нашій публікації. Загалом наповнення цих рюкзаків багато в чому відповідає і наповненню на випадок ядерної загрози. Деякі заклади освіти вже обладнали укриття або заклади освіти такими рюкзаками або запасами. 

ДСНС радить також мати в рюкзаку  верхній одяг (плащ, пальто, накидку) та гумові чоботи, а також протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Зрозуміло, що батьки навряд чи зможуть забезпечити дитину протигазом, але радимо мати в рюкзаку респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Також розуміємо, що чоботи доволі об’ємні, тому певним виходом можуть бути калоші. Запасний одяг та взуття необхідні, щоб у разі потрапляння під радіоактивні опади переодягнутися в чистий одяг, це дуже важливо.

Враховуючи поради ДСНС щодо підготовки до евакуації вдома, трансформуємо їх для закладів освіти.   

Якщо влада повідомляє про евакуацію, необхідно:

  • уточнити час початку евакуації;
  • підготувати евакуаційні рюкзаки з предметами першої необхідності, особистими ліками, одягом, мінімальним запасом їжі та за можливості упакувати в поліетиленові мішки та пакети, щоб мінімізувати ризик зараження речей.

Правила евакуації

Також нагадуємо загальні правила евакуації для педагогів та здобувачів освіти з будівлі, які будуть прийнятними й під час евакуації в разі ядерної загрози (докладніше – у нашій публікації): 

  • Слухати повідомлення органів влади та дотримуватися вказівок.
  • Евакуація здійснюється за відповідним звуковим сигналом, який, у разі потреби, активує адміністрація або працівник, якому стало відомо про ядерну загрозу.
  • Нагадайте дітям про головну мету евакуації: їхня  безпека та правила евакуації: “Не говори. Не  біжи. Не штовхайся. Не повертайся туди, звідки йдеш”. 
  • Закрийте двері  та  вікна.
  • Візьміть з собою шкільний аварійний набір, відро (може бути складним), сумку для швидкої допомоги. 
  • Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
  • Під час евакуації радять об’єднувати два класи, й під час переміщення один  вчитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів. 
  • Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
  • Евакуація здійснюється до певного визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).
  • Після прибуття на визначене місце, перевірте наявність усіх дітей за списком.
  • Залишайтеся зі своїм  класом і просіть учнів бути разом, бути усім класом разом, нікуди не розходитися.
  • Якщо небезпечні умови зникли, здійсніть  зворотну  евакуацію  назад  до  класів,  дотримуючись  тих самих  правил.

ДСНС рекомендує:

  • взяти підготовлені речі, одягнути протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи;
  • з прибуттям на нове місце перебування провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, за можливістю, почистити одяг), обробити відкриті ділянки шкіри водою або спеціальним розчином, що буде виданий кожному. Для оброблення шкіри можна використовувати марлю чи рушники.

Нагадайте дітям правила евакуації

  • Не говори  –  щоб  чути  вчителя.
  • Не біжи –  щоб не  постраждати.  
  • Не штовхайся –  щоб не  постраждали інші.  
  • Не повертайся туди, звідки йдеш – щоб залишатися  в безпеці.

Якщо детонація застала на вулиці й поряд немає будівлі для укриття

Якщо ситуація можливої загрози виникає під час перебування в закладі освіти – це одна ситуація. Адже частина закладів мають певні укриття та необхідні евакуаційні запаси. Водночас така ситуація може трапитися зі здобувачами або працівниками й далеко поза межами закладу.

У такому разі слід сховатися від вибуху за будь-чим, що може захистити. Потрібно лягти обличчям вниз, щоб захистити відкриту шкіру від спеки та летючого сміття. Під час перебування у транспорті, потрібно безпечно зупинитися та пригнутися всередині.

Під час перебування на вулиці якщо неможливо негайно потрапити всередину, – слід прикрити рот і ніс маскою, тканиною або рушником, щоб зменшити кількість радіоактивного матеріалу для вдихання. 

Після того, як ударна хвиля пройде, необхідно якнайшвидше потрапити до найближчого нормального укриття, щоб захиститися від потенційних опадів. Для пошуку такого укриття буде близько 10 хвилин. Необхідно залишатися всередині до того, як пройдуть опади. Найвищий рівень радіації на відкритому повітрі від радіоактивних опадів виникає одразу після їх надходження, а з часом зменшується.

 Що робити, якщо потрапили в укриття після радіаційних опадів

  1. Необхідно зняти верхній шар забрудненого одягу, щоб видалити опади та радіацію з тіла. По можливості не торкатися очей, носа та рота. 
  2. Прийняти душ або вимити водою з милом незахищену шкіру, щоб видалити залишки зі шкіри або волосся, які не були покриті. Якщо не можливо вмитися або прийняти душ, слід скористатися серветкою або чистою вологою тканиною. Дезінфекційний засіб для рук не захищає від опадів. Не слід використовувати дезінфекційні серветки для шкіри. Знову по можливості не торкатися очей, носа та рота. 
  3. Одягнути чистий одяг.

Дезактивація зменшить вплив шкідливих радіоактивних матеріалів, й навіть просто знявши верхній шар одягу, можна видалити до 90% радіоактивного матеріалу. Тому слід привчити дитину носити з собою шматочок тканини та маленьку пляшку води.

При знезараженні інших людей або домашніх тварин людям, які допомагають здійснювати знезараження, також слід прикривати рот маскою, тканиною або рушником.

Безпечне харчування та побут у разі ядерного вибуху

За інформацією із сайту Внутрішньої безпеки США, безпечно вживати упаковані в герметичних контейнерах харчові продукти або продукти, які були в середині будівлі, не зіпсовану їжу з холодильника. Не можна вживати продукти на відкритому повітрі, адже вони можуть бути забруднені опадами.

Воду також слід пити в пляшках або ж уживати запаяні напої. Вода з бачка унітаза (не чаші) і водонагрівача також безпечна. Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє її від радіоактивних матеріалів. Поки не будуть отримані результати тестування води на вміст радіації, лише вода в пляшках не міститиме забруднень і буде найбезпечнішою.

Щодо прийому ліків – ліки в герметичній упаковці не містять радіоактивного забруднення. Ліки, що не запечатані, слід приймати, якщо герметичні варіанти недоступні.

Слід використовувати вологий рушник або тканину для очищення всіх контейнерів, посуду та поверхні. Чистячі тканини потрібно запакувати та помістити їх якомога далі від людей і домашніх тварин. Після прибирання  необхідно вимити руки.

Правила від ДСНС щодо безпечної поведінки на забруднених радіонуклідами територіях

 

  • використовувати для харчування консервоване молоко та харчі, що зберігалися в закритих приміщеннях та в яких відсутнє радіоактивне забруднення. Не пити молоко від корів, які пасуться на забруднених полях;
  • не вживати овочів, що зросли на забрудненому радіоактивними речовинами ґрунті;
  • не пити воду з відкритих джерел та із водопроводу після сигналу радіаційної небезпеки; 
  • накривати колодязі плівкою або кришкою;
  • уникати довгих пересувань забрудненою місцевістю, особливо, ґрунтовими шляхами або травою, не ходити в ліс, не збирати у лісі ягід, грибів та квітів, не купатися у водоймищах;
  • у приміщеннях, призначених для перебування людей, щодня робити вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;
  • знімати взуття при вході в приміщення з вулиці (забруднене взуття залишати при вході).
  • засоби індивідуального захисту можна не використовувати в приміщеннях, у тиху погоду без вітру та після дощу;
  • у разі пересування відкритою місцевістю, необхідно використовувати підручні засоби захисту:
  • органів дихання – прикрити рот та ніс змоченою водою марлевою пов’язкою, носовою хусткою, рушником або іншою частиною одягу;
  • шкіри та волосся – вкрити будь-якими предметами одягу, головними уборами, хустинками, накидками. Якщо вкрай необхідно вийти на вулицю, потрібно взути гумові чоботи.
Правила поводження у надзвичайних ситуаціях
 У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

завісьте штори або опустіть й закрийте жалюзі (заклейте вікна паперовими стрічками), щоб знизити ризик травмуватися уламками скла

✔ вимкніть світло, зачиніть вікна та двері

✔ займіть місце на підлозі в приміщенні, у якому немає вікон, що виходять на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій)

✔ поінформуйте різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих

У разі загрози чи ведення бойових дій:

✔ завісьте штори або опустіть й закрийте жалюзі (заклейте вікна паперовими стрічками, скотчем), щоб знизити ризик травмуватися уламками скла. Вимкніть електрику, перекрийте воду і газ, загасіть (вимкніть) опалювальні пристрої

✔ візьміть документи, гроші й продукти, предмети першої необхідності, аптечку

✔ одразу залиште приміщення, сховайтеся в підвалі або в найближчому сховищі

✔ попередьте сусідів про небезпеку, допоможіть людям похилого віку і дітям

✔ без крайньої потреби не залишайте безпечне місце перебування

✔ будьте максимально обережним; не панікуйте

Якщо стався вибух:

✔ уважно роззирніться, щоб з’ясувати, чи є небезпека подальших обвалів і вибухів, чи не висить із руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога

✔ якщо є змога — спокійно вийдіть з місця пригоди. Якщо опинилися під завалами, подавайте звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів

✔ виконайте всі інструкції рятувальників

Під час повітряної тривоги та загрози ракетного удару:

✔ відключіть електрику, перекрийте воду і газ

✔ загасіть (вимкніть) опалювальні пристрої

✔ візьміть документи, гроші та продукти, предмети першої необхідності, аптечку

✔ попередьте про небезпеку сусідів і, у разі необхідності, надайте допомогу людям похилого віку та хворим

✔ дізнайтеся, де розташоване найближче укриття. Переконайтеся, що шлях до нього вільний і укриття у придатному стані

✔ якнайшвидше дійдіть до захисних споруд або сховайтеся на місцевості

✔ дотримуйтеся порядку, без крайньої потреби не залишати безпечного місця перебування

✔ стежте за офіційними повідомленнями

Під час масових заворушень:

✔ зберігайте спокій і розсудливість

✔ під час перебування на вулиці — залиште місце масового скупчення людей, уникайте агресивно налаштованих людей

✔ не піддавайтеся на провокації

✔ надійно зачиняйте двері; не підходьте до вікон і не виходьте на балкон

✔ без крайньої потреби не залишайте приміщення

Якщо ви стали заручником і є загроза життю:

✔ постарайтеся запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців у майбутньому це може знадобитися, щоб розшукати їх

✔ за першої нагоди постарайтеся сповістити рідних або поліцію про своє місцеперебування

✔ намагайтеся бути розсудливим, спокійним, доброзичливим, не ризикуйте

✔ якщо злочинці перебувають під впливом алкоголю або наркотиків, намагайтеся уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними

✔ виконуйте вимоги злочинців, не створюйте конфліктних ситуацій, звертайтеся за дозволом, щоб переміститися, відвідати вбиральню, отримати медичну допомогу тощо

✔ уникайте будь-яких обговорень, зокрема політичних тем; нічого не просіть

✔ якщо тривалий час перебуваєте поряд зі злочинцями, спробуйте встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття

✔ уважно стежте за поведінкою злочинців та їхніми намірами, будьте готовими втекти, попередньо пересвідчившись у високих шансах на успіх

✔ спробуйте знайти найбезпечніше місце у приміщенні, де перебуваєте і де можна було б захищатися під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю — ванна кімната або шафа). Якщо такого місця немає, то падайте на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільби

✔ якщо працівники сил спеціальних операцій (ССО) застосували сльозогінний газ, дихайте через мокру тканину, швидко і часто блимаючи

✔ під час звільнення виходьте швидко, речі залиште там, де вони лежать, через імовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконуйте команди працівників ССО

 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
 
 
БЕЗПЕКА ДІТЕЙ

Під час повномасштабної російсько-української війни частина українських школярів здобувають освіту дистанційно. Звісно, що траплятимуться дні, коли учні можуть залишатися вдома без нагляду дорослих. Тому про правила безпеки з дітьми треба говорити завчасно.

Патрульна поліція України склала алгоритм дій для батьків під час дії воєнного часу.

Поради наступні:

наголосіть на важливості правильно реагувати на сигнали повітряної тривоги: обов'язково йти до укриття чи переходити у безпечне місце помешкання;

нагадайте телефони спецслужб — 101, 102 та 103;

домовтеся з дитиною, аби вона тримала телефон поруч і вчасно відповідала на ваші дзвінки;

за можливості залиште заряджений павербанк на випадок, якщо вдома зникне світло;

покажіть дитині, як правильно користуватися електричними та газовими приладами вдома у разі, якщо це необхідно за вашої відсутності;

нагадайте про те, що в жодному разі не можна відчиняти двері незнайомим людям;

нагадайте правила безпечного спілкування в інтернеті: не повідомляти жодної особистої інформації (місце проживання, телефон, прізвище, місце роботи батьків тощо), не висилати особистих фото незнайомцям;

домовтеся зі своїм сином чи донькою про те, що вони обов'язково повідомлять вас про випадки цькування в мережі, образливі дописи чи надсилання інформації, яка змушує почуватися некомфортно;

встановіть із дитиною графік і час користування інтернетом і визначте соцмережі та їхній контент, який буде безпечний для неї;

також акцентуйте на тому, що під час дистанційних занять правила чемної поведінки та дисципліну ніхто не скасовував».

Безпека життєдіяльності у закладі освіти під час надзвичайної ситуації

У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

✔завісьте штори або опустіть й закрийте жалюзі (заклейте вікна паперовими стрічками), щоб знизити ризик травмуватися уламками скла

✔вимкніть світло, зачиніть вікна та двері

✔займіть місце на підлозі в приміщенні, у якому немає вікон, що виходять на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій)

✔поінформуйте різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих

У разі загрози чи ведення бойових дій:

✔завісьте штори або опустіть й закрийте жалюзі (заклейте вікна паперовими стрічками, скотчем), щоб знизити ризик травмуватися уламками скла. Вимкніть електрику, перекрийте воду і газ, загасіть (вимкніть) опалювальні пристрої

✔візьміть документи, гроші й продукти, предмети першої необхідності, аптечку

✔одразу залиште приміщення, сховайтеся в підвалі або в найближчому сховищі

✔попередьте сусідів про небезпеку, допоможіть людям похилого віку і дітям

✔без крайньої потреби не залишайте безпечне місце перебування

✔будьте максимально обережним; не панікуйте

Якщо стався вибух:

✔уважно роззирніться, щоб з’ясувати, чи є небезпека подальших обвалів і вибухів, чи не висить із руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога

✔якщо є змога — спокійно вийдіть з місця пригоди. Якщо опинилися під завалами, подавайте звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів

✔виконайте всі інструкції рятувальників

Під час повітряної тривоги та загрози ракетного удару:

✔відключіть електрику, перекрийте воду і газ

✔загасіть (вимкніть) опалювальні пристрої

✔візьміть документи, гроші та продукти, предмети першої необхідності, аптечку

✔попередьте про небезпеку сусідів і, у разі необхідності, надайте допомогу людям похилого віку та хворим

✔дізнайтеся, де розташоване найближче укриття. Переконайтеся, що шлях до нього вільний і укриття у придатному стані

✔якнайшвидше дійдіть до захисних споруд або сховайтеся на місцевості

✔дотримуйтеся порядку, без крайньої потреби не залишати безпечного місця перебування

✔стежте за офіційними повідомленнями

Під час масових заворушень:

✔зберігайте спокій і розсудливість

✔під час перебування на вулиці — залиште місце масового скупчення людей, уникайте агресивно налаштованих людей

✔не піддавайтеся на провокації

✔надійно зачиняйте двері; не підходьте до вікон і не виходьте на балкон

✔без крайньої потреби не залишайте приміщення

Якщо ви стали заручником і є загроза життю:

✔постарайтеся запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців у майбутньому це може знадобитися, щоб розшукати їх

✔за першої нагоди постарайтеся сповістити рідних або поліцію про своє місцеперебування

✔намагайтеся бути розсудливим, спокійним, доброзичливим, не ризикуйте

✔якщо злочинці перебувають під впливом алкоголю або наркотиків, намагайтеся уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними

✔виконуйте вимоги злочинців, не створюйте конфліктних ситуацій, звертайтеся за дозволом, щоб переміститися, відвідати вбиральню, отримати медичну допомогу тощо

✔уникайте будь-яких обговорень, зокрема політичних тем; нічого не просіть

✔якщо тривалий час перебуваєте поряд зі злочинцями, спробуйте встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття

✔уважно стежте за поведінкою злочинців та їхніми намірами, будьте готовими втекти, попередньо пересвідчившись у високих шансах на успіх

✔спробуйте знайти найбезпечніше місце у приміщенні, де перебуваєте і де можна було б захищатися під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю — ванна кімната або шафа). Якщо такого місця немає, то падайте на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільби

✔якщо працівники сил спеціальних операцій (ССО) застосували сльозогінний газ, дихайте через мокру тканину, швидко і часто блимаючи

✔під час звільнення виходьте швидко, речі залиште там, де вони лежать, через імовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконуйте команди працівників ССО

 

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях

У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

завісьте штори або опустіть й закрийте жалюзі (заклейте вікна паперовими стрічками), щоб знизити ризик травмуватися уламками скла

✔️ вимкніть світло, зачиніть вікна та двері

✔️ займіть місце на підлозі в приміщенні, у якому немає вікон, що виходять на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій)

✔️ поінформуйте різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих

У разі загрози чи ведення бойових дій:

✔️ завісьте штори або опустіть й закрийте жалюзі (заклейте вікна паперовими стрічками, скотчем), щоб знизити ризик травмуватися уламками скла. Вимкніть електрику, перекрийте воду і газ, загасіть (вимкніть) опалювальні пристрої

✔️ візьміть документи, гроші й продукти, предмети першої необхідності, аптечку

✔️ одразу залиште приміщення, сховайтеся в підвалі або в найближчому сховищі

✔️ попередьте сусідів про небезпеку, допоможіть людям похилого віку і дітям

✔️ без крайньої потреби не залишайте безпечне місце перебування

✔️ будьте максимально обережним; не панікуйте

Якщо стався вибух:

✔️ уважно роззирніться, щоб з’ясувати, чи є небезпека подальших обвалів і вибухів, чи не висить із руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога

✔️  якщо є змога — спокійно вийдіть з місця пригоди. Якщо опинилися під завалами, подавайте звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів

✔️  виконайте всі інструкції рятувальників

Під час повітряної тривоги та загрози ракетного удару:

✔️ відключіть електрику, перекрийте воду і газ

✔️ загасіть (вимкніть) опалювальні пристрої

✔️ візьміть документи, гроші та продукти, предмети першої необхідності, аптечку

✔️ попередьте про небезпеку сусідів і, у разі необхідності, надайте допомогу людям похилого віку та хворим

✔️ дізнайтеся, де розташоване найближче укриття. Переконайтеся, що шлях до нього вільний і укриття у придатному стані

✔️ якнайшвидше дійдіть до захисних споруд або сховайтеся на місцевості

✔️ дотримуйтеся порядку, без крайньої потреби не залишати безпечного місця перебування

✔️ стежте за офіційними повідомленнями

Під час масових заворушень:

✔️ зберігайте спокій і розсудливість

✔️ під час перебування на вулиці — залиште місце масового скупчення людей, уникайте агресивно налаштованих людей

✔️ не піддавайтеся на провокації

✔️ надійно зачиняйте двері; не підходьте до вікон і не виходьте на балкон

✔️ без крайньої потреби не залишайте приміщення

Якщо ви стали заручником і є загроза життю:

✔️ постарайтеся запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців у майбутньому це може знадобитися, щоб розшукати їх

✔️ за першої нагоди постарайтеся сповістити рідних або поліцію про своє місцеперебування

✔️ намагайтеся бути розсудливим, спокійним, доброзичливим, не ризикуйте

✔️ якщо злочинці перебувають під впливом алкоголю або наркотиків, намагайтеся уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними

✔️ виконуйте вимоги злочинців, не створюйте конфліктних ситуацій, звертайтеся за дозволом, щоб переміститися, відвідати вбиральню, отримати медичну допомогу тощо

✔️ уникайте будь-яких обговорень, зокрема політичних тем; нічого не просіть

✔️ якщо тривалий час перебуваєте поряд зі злочинцями, спробуйте встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття

✔️ уважно стежте за поведінкою злочинців та їхніми намірами, будьте готовими втекти, попередньо пересвідчившись у високих шансах на успіх

✔️ спробуйте знайти найбезпечніше місце у приміщенні, де перебуваєте і де можна було б захищатися під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю — ванна кімната або шафа). Якщо такого місця немає, то падайте на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільби

✔️ якщо працівники сил спеціальних операцій (ССО) застосували сльозогінний газ, дихайте через мокру тканину, швидко і часто блимаючи

✔️ під час звільнення виходьте швидко, речі залиште там, де вони лежать, через імовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконуйте команди працівників ССО

ЗАХИСНІ СПОРУДИ

Позначення захисної споруди

 
Місце розташування захисної споруди позначається за допомогою таблички. Біля вхідних дверей до захисної споруди розміщується табличка розміром 60 х 50 см із написом «Місце для укриття» та зазначенням номера споруди, її власника або юридичної особи, яка утримує захисну споруду на балансі. Також на табличці зазначається місце зберігання ключів, відповідальна особа за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцеперебування і номер телефону.
 

Засоби пожежогасіння та протипожежна безпека

 
Захисна споруда обов’язково має бути забезпечена первинними засобами пожежогасіння, обладнана системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики та сигналізації. Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із захисної споруди позначаються й освітлюються. У захисній споруді забороняється зберігати або використовувати легкозаймисті, небезпечні хімічні та радіоактивні речовини.
 

Входи

Входи до захисної споруди мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення і мати достатню пропускну спроможність. Підходи до зовнішніх дверей, двері та сходові марші мають утримуватися у справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час – від снігу і льоду. Захаращення входів не допускається.
 

Освітлення

Захисна споруда має забезпечуватися штучним освітленням. У ній не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. 
Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається. Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергоощадні лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається. Усі розетки, встановлені в захисній споруді, мають обладнуватися трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», «220 В».
 

Утримання та експлуатація систем водопостачання та каналізації

Водопостачання сховища здійснюється від мережі централізованого водопостачання. Для створення запасів води використовують баки (ємності), які мають бути виготовленні з матеріалів, дозволених для застосування у зазначених цілях. 
Після заповнення відсіків сховища учасниками освітнього процесу, користування санвузлами допускається, тільки якщо працюють водопровідна і каналізаційна мережі, що дозволяє змив унітазів.
Якщо системи каналізації або зовнішнього водопостачання пошкоджено або вони вийшли з ладу, установлюють обмежений режим споживання аварійного запасу води, а також користуються фекальними баками.
 
 

Обладнання найпростіших укриттів

Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.
З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:
місцями для сидіння (лежання) – лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо;
ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
контейнерами для зберігання продуктів харчування;
виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
засобами надання медичної допомоги;
засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
 
Для учасників освітнього процесу найбезпечніше, щоб укриття розташовувалося безпосередньо в закладі освіти, а не на відстані в окремій будівлі. Якщо укриття знаходиться поруч зі школою, є ризики, що не всі діти зможуть встигнути вчасно евакуюватися, адже під час повітряної тривоги кожна секунда переміщення до укриття може коштувати життя.
 
Пам’ятайте, що життя та здоров’я дітей буде залежати від ваших умілих та правильних дій.
 
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦЗ та БЖД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
м. Кропивницький
 

Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери. Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати «екстрену валізку» з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:
- нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
- по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
- при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка  більше його висоти;
- забезпечте оселю запасами питної та технічної води;
- зробіть запас продуктів тривалого зберігання;
- додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
- підготуйте (закупіть) засоби первинного пожежогасіння;
- підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
- підготуйте (закупіть)  прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
- підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
- особистий транспорт тримайте у справному стані із запасом палива для виїзду з небезпечного району;
- при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки  в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру

Необхідно:
- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
- завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
- знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
- при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
- уникати місць скупчення людей;
- не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
- посилити увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
- про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу, тощо, – негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;
- у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − ляжте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
- надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності – військових;
- у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:
- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
- спостерігати за ходом бойових дій;
- стояти чи перебігати під обстрілом;
- конфліктувати з озброєними людьми;
- носити армійську форму або камуфльований одяг;
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
- перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
- збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
- намагатися розряджати і розбирати;
- виготовляти різні предмети;
- використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
- приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з їх означення, огородження і охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102».

«Екстрена валіза»
Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події – землетрусу, повені, пожежі, у разі загостреної криміногенної обстановки, епіцентру військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з нижнім клапаном.

У рюкзак рекомендується покласти наступне:
- копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
- кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
- дублікати ключів від будинку і машини;
- карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і умовлене місце зустрічі вашої родини;
- засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
- ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
- компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
- багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
- ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
- декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
- рулон широкого скочу;
- шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
- блокнот і олівець;
- нитки та голки;
- аптечку першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
- одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в'язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
- мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
- засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
- приналежності для дітей (якщо необхідні);
- посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;
- запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
- запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага «Екстреної валізи» не повинна перевищувати 50 кілограмів.

 

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

         Літо — прекрасна пора, коли стовпчики термометрів показують понад 25 градусів. Вода в річках, озерах, водоймах і морі  поступово прогрівається і відкривається пляжний сезон. А це означає, що не буде зайвим ще раз обговорити всі правила поведінки на воді для дітей, адже саме вони найчастіше наражаються на небезпеку.

 

                              НЕБЕЗПЕКА НА ВОДІ. ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ

         Якщо ви хочете, щоб ваш відпочинок біля водойм, озер і на морі приносив тільки користь і позитивні емоції, необхідно знати правила поведінки на воді для дітей влітку і обов’язково провести з ними профілактичну бесіду. Слід розповісти їм, до яких наслідків можуть привести нехтування порадами дорослих і власна неуважність.

         У першу чергу дітей слід попередити, що:

  • купатися у водоймах закритого типу, де немає облаштованих пляжів і рятувальників, заборонено;
  • наближатися близько до води і заходити в неї можна тільки під наглядом дорослих;
  • у тих місцях, де поблизу знаходиться вивіска про заборону купання, купатися не варто, так як це може призвести до сумних наслідків;
  • запливати за буйки, навіть якщо дорослі знаходяться поблизу, не потрібно;
  • слід бути акуратним у воді і не плавати на глибині, понад росту дитини;
  • у малознайомих місцях пірнати забороняється, так як це може призвести до травм.

        Дотримання правил — це запорука здорового і безпечного відпочинку. Безпека на воді для дітей повинна в першу чергу створюватися саме батьками, так як тільки вони несуть повну відповідальність за здоров’я і життя їхньої дитини.

 ЩО ПОВИННІ ЗНАТИ БАТЬКИ ПРО КУПАННЯ ДИТИНИ

         Не тільки дитина повинна знати правила безпечної поведінки на воді. Кожен дорослий також повинен бути ознайомлений з ними і не допускати до водойм дітей у разі:

  • підвищеної температури у дитини;
  • на шкірних покривах дитини спостерігається алергічний висип, гнійничкові освіти, відкриті рани (в даному випадку купання може спровокувати проникнення інфекції в організм);
  • коли дитина поїла (після трапези має пройти мінімум півгодини).

         Крім того, пам’ятка поведінки на воді для дітей також включає безпечний час перебування в водоймах. Якщо вода тепла, то можна купатися близько 30 хвилин, не більше, якщо прохолодна — 5-7 хвилин. Це допоможе уникнути переохолодження тіла і можливих наслідків цього.

         Відпочинок біля водойм, озер і на морі — це не тільки користь, але і велика небезпека. Тому безпеку дітей на воді в літній період повинна дотримуватися як ніколи.

ЯКІ ЩЕ ІСНУЮТЬ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ ДЛЯ ДІТЕЙ

         Кожні батьки повинні забезпечити безпеку на воді для дітей. Тому вони заздалегідь повинні проінформувати їх про те, що не можна:

  • стрибати у воду з вишок і інших будь-яких підвищень;
  • спонтанно пірнати і хапати когось за руки і ноги, так як це може призвести до нещасного випадку і нанесення численних травм пірнати жартівнику;
  • купатися на плавзасобах в разі їх пошкодження, наявності шторму і хвиль, при сильному вітрі і дощі;
  • купатися в спекотні дні без головних уборів, це може привести до сонячного удару.

         Обговорювати правила безпеки на воді з дитиною необхідно заздалегідь — за 1-2 дні до відвідин водойми, а не під час відправлення. Так як дитина, відправляючись купатися на море, як правило, знаходиться в сильному емоційному збудженні і може не запам’ятати всю необхідну інформацію.

 ДИТИНА НАКОВТАЛАСЯ ВОДИ — ЩО РОБИТИ?

         У разі якщо ви проінформували свою дитину про правила безпеки на воді для дітей, але вона знехтувала ними і під час ігор наковталася води, то слід спочатку заспокоїти дитину, винести з води, дати трохи часу їй, щоб вона добре відкашлялася, а після обов’язково потрібно дати теплої води (наприклад, чай).

         Не можна в цей момент сварити дитину і починати заново розповідати про техніку безпеки на воді, так як це може викликати у неї сильне хвилювання, яке в свою чергу може стати причиною психічного розладу. Наприклад, у дитини може розвинутися страх перед водою.

         Правила поведінки на воді для дітей — пам’ятка для дорослих. Вони також повинні їх дотримуватися. По-перше, це необхідно для того, щоб не показувати поганий приклад дітям, по-друге, щоб зберегти своє здоров’я і життя.

У ВУХО ПОТРАПИЛА ВОДА — ПОСЛІДОВНІ ДІЇ

         Безпечна поведінка на воді для дітей — це, перш за все, страховка від нещасних випадків. При пірнанні в вухо може потрапити вода і викликати серйозні ускладнення зі слухом. Тому, якщо  дитині у вухо потрапила вода, не слід змушувати її стрибати на одній нозі. Цей метод не завжди приносить позитивні результати.

Потрібно:

  • заборонити дитині пірнати;
  • покласти невеликий шматочок сухої і чистої вати в вушне отвір, в яке потрапила вода;
  • укласти дитину на бік із закладеним вухом так, щоб воно прилягало до подушки (скрученого рушника чи ковдри), а не навпаки. Це посприяє швидкому і безпечному витікання води.

         У разі якщо дитина скаржиться на сильний пульсуючий біль в області вуха, не варто відкладати візит до фахівця, так як такі симптоми є ознакою розвитку запальних процесів, які можуть спричинити за собою погіршення слуху.

         І запам’ятайте, вода не така вже й безпечна, як здається на перший погляд. Вона може заподіяти багато шкоди, особливо, якщо з нею не дружити. Саме тому дуже важливим є дотримання техніки безпеки на воді для дітей.

         Безпека дітей на воді в літній період лягає повністю на плечі їх батьків. Вони повинні ретельно стежити за своїми дітьми,  де   б  вони  не знаходилися — будь-то знайомі місця, чи ні!

 ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ НА ВОДНИХ ОБЄКТАХ У КУПАЛЬНИЙ СЕЗОН

         У разі надзвичайної події негайно телефонуйте за номером виклику екстрених служб: 101  (по — мобільному, дзвінок безкоштовний)

На пляжах та інших місцях масового відпочинку забороняється:

  • купатися в необладнаних, незнайомих місцях;
  • розпивати спиртні напої, купатися в стані алкогольного сп’яніння;
  • забруднювати і засмічувати водні об’єкти;
  • залишати сміття на березі;
  • підпливати до моторних, вітрильних суден, веслових човнів та інших плавзасобів;
  • стрибати у воду з катерів, човнів, а також споруд, не пристосованих для цих цілей;
  • грати з м’ячем і в спортивні ігри в невідведених для цього місцях, пірнати у воду із захопленням, де вже  купаються люди;
  • плавати на засобах, не призначених для цього;
  • подавати крики помилкової тривоги, жартуючи.

Щоб убезпечити себе і своїх близьких, необхідно пам’ятати, що:

  • діти у воді/ морі повинні перебувати під постійним наглядом дорослих;
  • вміння добре плавати — одна з найважливіших гарантій безпечного відпочинку на воді, але навіть хороший плавець повинен дотримуватися постійної обережності, дисципліни  і ретельно дотримуватися правил поведінки на воді;
  • купатися дозволяється при температурі води не нижче +18 градусів і температурі повітря + 20-22 градуси, у воді слід перебувати 10-15 хвилин, перед запливом необхідно попередньо обтерти тіло водою;
  • однією з головних причин загибелі на воді є судома. Цю реакцію організму викликає різкий перепад температур, тому особливо небезпечно купатися в спеку або після фізичних навантажень;
  • не можна купатися поодинці, поруч з вами завжди повинен бути хтось, щоб у разі потреби надати допомогу;
  • у походах місце для купання потрібно вибирати там, де чиста вода, рівне піщане або гравійне дно, невелика глибина (до 2м);
  • небезпечно стрибати (пірнати) у воду в невідомому місці — можна вдаритися головою об грунт, корч і т.д., зламати шийні хребці, знепритомніти й загинути.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ. КОРИСНІ ПОРАДИ ДЛЯ ДІТЕЙ.

         Багато з нас в теплу пору року відправляються на пляж покупатися. Але для того, щоб купання принесло вам справжнє задоволення, необхідно виконання декількох важливих умов.

         Перша і найважливіша умова — вміти плавати! Обов’язково попросіть батьків або інших дорослих, щоб вони навчили вас плавати. Людина, яка вміє плавати, впевнено почуває себе у воді і може дозволити собі не борсатися у берега, а перебувати від нього на досить значній відстані.

         Перш ніж увійти в воду, обов’язково переконайтеся в тому, що вона чиста. Не купайтеся в брудній воді!  Випадково наковтавшись такої води, ви можете отримати сильний розлад шлунку. Якщо ви не можете визначити чистоту води самі, запитайте про це батьків або місцевих жителів.

         Ніколи не купайтеся в невідомому місці, а також у воді, покритою тванню і ряскою! При виборі місця для купання не забувайте перевіряти дно!

         Переконайтеся в тому, що на дні води немає гострих каменів і гілок або залізних прутів. Обережно визначте глибину водойми в тому місці, де збираєтеся купатися. Буває, що дрібне місце раптово змінюється глибоким, і ви, несподівано втративши опору, можете почати панікувати.

         Якщо ви погано плаваєте, ніколи не купайтеся наодинці. Не заходьте у воду глибше, ніж по пояс. Використовуйте надувні матраци, щоб утриматися на воді, але пам’ятайте, що плавати на матраці небезпечно. Попросіть батьків або інших дорослих поспостерігати за вами, поки ви будете плавати на ньому.

         Не купайтеся у водоймах із сильною течією: вас може віднести на значну відстань від суші. Не пливіть проти течії. Це відніме у вас занадто багато сил. Пливіть за течією, поступово наближаючись до берега.

         Не пірнайте у воду, якщо ви не вмієте правильно це робити: ви ризикуєте сильно вдаритися об дно, не розрахувавши глибини. Об воду, як би несподівано це не звучало, теж можна дуже сильно вдаритися.

         Якщо місце купання обгороджено буйками, ніколи не запливайте за них і не тримайтеся за них. Не плавайте на великі відстані поодинці, а також вночі. Не входьте у воду, якщо піднялися великі хвилі. Тримайтеся подалі від будь-яких кораблів і катерів, щоб не потрапити під їх гвинти.

         Якщо ви втомилися плисти брасом або кролем, переверніться на спину. Плисти на спині найлегше, і ви зможете відпочити. Можна деякий час просто полежати на поверхні води обличчям вгору.

         Не купайтеся довго, особливо в холодній воді. Рекомендованою є температура повітря 20- 25°С, а температура води — від 17 до 19°С. Середня тривалість купання 10-15 хвилин.

         Якщо ви відчули, що у вас судомить стегно, зігніть ногу в коліні і рукою сильно потягніть назад. Якщо звело литковий м’яз, зігніть ногу і притисніть стопу до грудей.

         Під час ігор у воді будьте уважні і обережні: уникайте захоплень і занурень, так як в запалі гри хтось із вас може наковтатися води. Не соромтеся кликати на допомогу в небезпечній ситуації, але ніколи не давайте хибних сигналів.

         Якщо ви бачите, що кому-небудь з тих, що купаються потрібна допомога, кличте на підмогу інших людей. Якщо допомогти можете тільки ви, знайдіть предмет, за допомогою якого потопаючий зможе втриматися на плаву. Це може бути рятувальний круг, матрац, гумова камера — словом, будь-який плавучий предмет, за який можна схопитися.

         У крайньому випадку пливіть на допомогу потопаючому і тільки за умови, що ви добре плаваєте і володієте прийомами порятунку. (Потопаюча людина знаходиться в стані паніки і абсолютно не контролює свої дії).  Потопаючий обов’язково буде чіпко хапатися за вас, дертися нагору і може втопити вас замість того, щоб врятуватися.) Підпливши до потопаючого, допоможіть йому триматися на воді і випливають разом з ним на таке місце водойми, де ви обидва можете встати на дно.

БАТЬКИ, БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЖИТТЯ ТА ЖИТТЯ СВОЇХ ДІТЕЙ!

 

 

 

 

 

 

ПАМ’ЯТКА

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ

ПРИ ВИНИКНЕННІ

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

            При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.

           Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати «екстрену валізку» з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні надзвичайної ситуації або при евакуації у безпечні райони.

 

                                                ОПОВІЩЕННЯ

           Запам'ятайте! З метою привернення уваги населення до початку передачі термінової інформації територіальними органами цивільного захисту включаються сирени, наявні на відповідній території, а також у запису мережею телебачення і радіомовлення, що означає подачу попереджувального сигналу оповіщення «УВАГА ВСІМ!». Почувши такий сигнал, негайно увімкніть радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій.

            На кожний вид надзвичайної ситуації підготовлені варіанти текстових повідомлень. Після подачі звукового сигналу сирени передається мовна інформація про надзвичайну ситуацію.

           Вислухавши повідомлення, кожен громадянин повинен діяти без паніки відповідно до отриманих вказівок.

           У повідомленні міститься інформація про надзвичайну ситуацію, місце і час її виникнення; територію (район, масиви, вулиці, будинки тощо), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій при надзвичайних ситуаціях та іншу інформацію.

            Кожний громадянин, який перебуває на роботі, повинен виконувати всі розпорядження керівника суб'єкта господарювання і діяти відповідно до вказівок органів управління цивільного захисту.

 

Якщо ви перебуваєте вдома, при виникненні надзвичайної ситуації слід:

            тримати постійно включеними радіоприймачі, телевізори, щоб слухати розпорядження і вказівки органів виконавчої влади, управління з питань надзвичайних ситуацій;

            повідомити сусідів про отриману інформацію;

            привести у готовність засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри, при їхній відсутності приготувати найпростіші засоби (повсякденний одяг, взуття, марлеві пов'язки, плівку тощо);

            постійно тримати при собі засоби індивідуального захисту, підготувати медичну аптечку, документи, засоби зв'язку, особистої гігієни, запас їжі, питної води і т.д.;

            провести в квартирі (будинку) протипожежні заходи (вимкнути газ, електропостачання тощо), закрити вікна, кватирки, ущільнити їх;

            уточнити місце найближчого укриття (підвального приміщення), де можна сховатися.

            Якщо сигнал оповіщення застав вас у транспорті, громадському місці (магазині, театрі, на ринку тощо) необхідно уважно і спокійно вислухати повідомлення, визначитися, де поблизу є сховище, укриття і як можна швидше до нього дістатися. Якщо дозволяє час, можна добратися до свого помешкання і діяти відповідно до отриманих вказівок.

 

                              ПРИ ЗАГРОЗІ БОЙОВИХ ДІЙ

Підготовка оселі:

                нанести захисні смуги зі скотчу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;

           по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу; 

           при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;

           зробити вдома запаси питної та технічної води;

           зробити запас продуктів тривалого зберігання;

           додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги; 

           підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;

           підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення),гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

           підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;

           підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільного захисту або інших місць укриття (підвалів, погребів тощо);

          особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у безпечний район;

          при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

 

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру

 Необхідно:

               зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

          не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

         завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо); 

         знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, ринок, дорога до роботи, медичні заклади тощо).Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місць; 

         при виході із приміщень, пересуванні сходами багатоповерхівок або до захисної споруди цивільного захисту дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

         уникати місць скупчення людей;

         не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій; 

         у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

         при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

         у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільного захисту, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу місцевості (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу захисних споруд цивільного захисту − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі).Відкрийте рот – це вбереже від контузії у разі близького розриву снаряда або бомби. Не панікуйте!Займіть свою психіку чимось;

          не виходьте з укриття до кінця обстрілу; 

           надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення.Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності військових; 

           у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо.Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

 

         Не підходять для укриття:

       -  під’їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від

багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик моментального пожежі або задимленості;

       - різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом);

       - зовні під стінами сучасних будівель. Нинішні бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів;

        - не можна ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів;

        - іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі;

         - часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух бомби або снаряда у воді навіть на значній відстані дуже небезпечні через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.

          Підходять для укриття:

           - спеціально обладнані бомбосховища. Від звичайного підвалу це бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню;

         - підземні переходи;

         - метро (ідеально підходить);

         - канава, траншея або яма;

          - широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри);

         - вздовж високого бордюру або фундаменту паркана;

         - дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);

         - підземне овочесховище, силосна яма і т. п.;

         - оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО;

          - каналізаційні труби поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!);

         - ями-«воронки», що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.

         У гіршому разі – коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю й лежіть, закривши голову руками. Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше ніж 30–50 см над поверхнею.

        Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально поглибленим і, разом із тим, має перебувати подалі від споруд, які можуть обрушитися зверху у разі прямого влучення або спалаху. Ідеальний захист дає траншея або канава (подібна окопу) завглибшки 1–2 метри, на відкритому місці.

   При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

              -   перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

         -  збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

         -  намагатися розряджати і розбирати;

         -  виготовляти різні предмети;

         - використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;

         -  приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

             Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102».

 

     Якщо стався вибух:

  • переконайтеся в тому, що ви не отримали значних травм;

         -  заспокойтеся і уважно озирніться навколо, зверніть увагу чи не існує загрози подальших обвалів і вибухів, чи не потрібна комусь ваша допомога;

         -  якщо є можливість - спокійно покиньте місце події;

         -  якщо ви опинилися в завалі - періодично подавайте звукові сигнали; 

         - пам'ятайте, що при низькій активності людина може протриматися без води п'ять діб;

          - виконуйте всі розпорядження рятувальників.

 

 При виявленні вибухових пристроїв

         Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

        - предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

        - наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

         - наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

         - наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

         - предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

 

   Категорично забороняється:

          - торкатися предмету і пересувати його;

          - користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

          - заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;  

          - торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

          При виявленні вибухових пристроїв телефонуйте «101» та «102».       

        

                  Бережіть себе й будьте уважні!

 

 

День Державного Прапора України - державне свято України, присвячене одному з її державних символів - Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.

Свято встановлено в Україні «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента України, Л. Кучми, «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004. Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День Державного Прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.

 

Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви.

Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь.

Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

 

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

 

 

 

З А Х О Д И управління освіти на відзначення Дня Державного Прапора України та 30-ї річниці незалежності України

 

 

Переглянути ЗАХОДИ

 

 

COVID-19

 

 

 

 

Якщо в учня виявлено ознаки гострого респіраторного захворювання, його необхідно направити до спеціально відведеного приміщення школи у супроводі уповноваженої особи та невідкладно поінформувати про випадок батьків або законних представників.
У разі, якщо дитина налякана, працівник закладу, який супроводжує таку дитину, має заспокоїти її та залишатись із нею в окремому приміщенні, яке добре провітрюється, не знімати маску і дотримуватись дистанції.
Медичний працівник або уповноважена особа телефонує батькам або сімейному лікарю, за потреби викликає швидку допомогу та відправляє дитину додому з її батьками або представниками. Крім того, медичний працівник або уповноважена особа має надіслати екстрене повідомлення про підозру на захворювання до лабораторного центру, зареєструвати випадок, в подальшому співпрацювати з епідеміологами й допомогти визначити коло контактних осіб.
Якщо в учня підтвердився COVID-19, клас, в якому навчається такий учень, необхідно направити на самоізоляцію і організувати для нього дистанційне навчання. Якщо захворювання підтвердилось і в контактних осіб хворого учня, директор школи може ухвалити рішення про перехід на дистанційне навчання кількох класів або всієї школи залежно від кількості підтверджених випадків.
Важливо не розголошувати імені хворого учня або того, в кого підозрюють COVID-19 – це питання лікарської таємниці та убезпечення від можливого булінгу і стигматизації через коронавірусну хворобу.
Якщо на COVID-19 захворів учитель або працівник закладу освіти, працівники, які перебували в контакті з хворою особою, не виходять на роботу та невідкладно звертаються за медичною допомогою.
У випадку, якщо температура або ознаки гострого респіраторного захворювання з’явились у працівника під час роботи, він має невідкладно залишити школу і звернутись до закладу охорони здоров’я за медичною допомогою. У приміщенні, де знаходився хворий вчитель, слід провести провітрювання та дезінфекцію поза графіком.

 

Коронавірусна інфекція COVID-19 | Центр громадського здоров'я

 

В Мелитополе 46 новых подтвержденных случаев коронавируса | "НАШ ГОРОД" новости Мелитополя и Запорожской области

 

Як убезпечити себе від зараження коронавірусом | Боратинська сільська рада

 

Алгоритм дій за підозри COVID-19 | Черкаська районна адміністрація

 

КОРОНОВІРУС: РЕКОМЕНДАЦІЇ ЛІКАРІВ ⋆ Офіційний сайт міста Славута

 

 

 

«Рекомендації батькам, які допоможуть попередити інтернет-залежність і зробити дозвілля дитини корисним»

 

Причини інтернет-залежності

- ЦІКАВІСТЬ. Найпоширеніша причина.

- ПРАГНЕННЯ виділитися з натовпу. В основному зустрічається серед хлопчиків, як прагнення до самоствердження. Загравання зі смертю сприймається, як щось «круте», на що здатний не кожен, і підліток відчуває себе вище однолітків.

- ПРАГНЕННЯ ДО НОВИХ ВРАЖЕНЬ. У 21 столітті, завдяки інтернету, дитина за 2-3 роки життя, проведених в інтернеті, здатна отримати більше вражень, ніж 50 років тому доросла людина за все своє життя. Це призводить до постійного пошуку нових, ще більш яскравих вражень, серед яких тема смерті - одна з найбільше захоплюючих.

- ЗА КОМПАНІЮ. Дитину ведуть  найбільше авторитетні однолітки,  він не хоче відставати від них, а також негативний приклад батьків.

- ПРАГНЕННЯ ЗНАЙТИ РОЗВ'ЯЗАННЯ СВОЇХ ПРОБЛЕМ. Вони дитині здаються безвихідними в силу відсутності життєвого досвіду. Це інстинктивна тяга до людей, які опинилися в тій же життєвій ситуації, що і він. Тому дитина шукає «товаришів по нещастю».

 

Симптоми мережевої залежності

• Віддає перевагу спілкуванню з людьми в Інтернеті. Повна або часткова відмова від живого спілкування з людьми.

• Почалися неприємності в школі: пропуски занять, небажання вчитися, втрата перспектив, зниження успішності.

• Інтернетчик приховує від друзів і близьких реальну кількість часу, який він проводить в Мережі, що він там робить; якими сайтами цікавиться, з якою кількістю людей листується.

• Спроба проводити менше часу в Інтернеті зазнає невдачі.

• Займаючись іншими справами, часто думає про те, що зараз відбувається в Інтернеті.

• Відрив від роботи в Інтернеті сприймає агресивно, дратівливо, не відгукується на прохання.

• Після виходу з Інтернету ще деякий час продовжує перебувати в стані гри, не може відокремити реальне від віртуального.

• Не може відірватися від комп'ютера для прийняття їжі, тому безконтрольно їсть під час гри або, навпаки, відмовляється від їжі.

• Дитина перестає стежити за собою, не займається спортом.

 

Що робити, якщо ви підозрюєте у дитини комп'ютерну залежність?

-       Не йдіть шляхом насильства, не вводьте суворих заборон і обмежень. Не робіть нічого швидко і різко, бо, якщо дитина серйозно «зависла», то різке відлучення його від залежності може призвести до кардинальних вчинків (самогубства; спробам втечі з дому).

-       Спробуйте вийти на діалог. Спокійно розкажіть про наслідки для здоров'я і розумового розвитку багатогодинного користування комп'ютером.

-       Спробуйте знайти дитині справу до душі та переключити його на інший вид діяльності (спортивна секція, художня школа, туризм, гра на гітарі та ін.).

- Сімейний відпочинок - це альтернатива комп'ютерної залежності. Складіть разом з дитиною програму прогулянок, розваг, цікавих занять на місяць вперед.

- Встановіть невелике обмеження режиму перебування у віртуальному просторі. Простежте реакцію на нові умови і, найголовніше, їх виконання. Перевірте, чи складно дитині витримувати нові тимчасові рамки.

- Якщо дитина обіцяє менше перебувати в інтернеті, але не виконує цього, так як його залежність сильніша його самого, необхідно звернутися до фахівця. Для початку - до психолога. Спеціаліст визначить, яка ступінь залежності.

- Якщо психолог порекомендує звернутися до психіатра (психотерапевта), то знайте, що залежність придбала максимальну форму і захопила особистість дитини, частково змінивши його свідомість.

 

НА ЩО ТРЕБА ЗВЕРНУТИ ОСОБЛИВУ УВАГУ!!!

• Дитина не висипається, навіть якщо рано лягає спати. Простежте, чи спить ваша дитина в ранні ранкові години.

• Дитина закрила доступ до особистої інформації.

• Переписується в месенджерах з незнайомими людьми, які дають йому дивні розпорядження.

 

Запам'ятайте:

Адміністратори груп в соціальних мережах не знають, хто Ваша дитина! Вони не володіють надприродною силою! Якщо вони пишуть на адресу (в соціальній мережі), просять номер телефону, рекомендують пройти по посиланню, пропонують зустрітися і вступити в гру, квест, шантажують, лякають і так далі, то дитина повинна сказати «НІ», і їй за це нічого не буде !

Не панікуйте навіть, якщо вони висилають дитині вашу домашню адресу і погрожують розправою з рідними і близькими.

Знайте: адресу вони відшукують за допомогою IP і, таким чином, просто маніпулюють дитиною в своїх цілях.

Ви повинні поговорити з дитиною і розповісти їй, що ваша сім’я обов'язково захистить її від біди.

 

Головне: терпіння, абсолютне виключення настирливих нотацій. Слід уникати конфліктів - це дасть зворотний результат. Насильницьке вимикання комп'ютера і загрози, що він буде відібраний назавжди, не приведуть до позитивного результату. Агресія породжує агресію, а заборонений плід, як відомо, солодкий. Тільки активний відпочинок і перемикання на інший вид діяльності відсунуть захоплення комп'ютером на другий план. І постарайтеся не залишати без уваги маленькі успіхи своїх дітей поза комп'ютерного життя. Заохочуйте добрим словом, радьтеся з ними, довіряйте їм.

 

БЕРЕЖІТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ! ДІТИ ПОВИННІ СЕБЕ ВІДЧУВАТИ ПОТРІБНИМИ  І ЗАХИЩЕНИМИІ,ТОДІ ВОНИ НАВЧАТЬСЯ БЕРЕГТИ СЕБЕ І ЦІНУВАТИ ВЛАСНЕ ЖИТТЯ!

 

До уваги батьків учнів!

1. Перше вересня буде в новому форматі, лінійки не буде, а буде зустріч вчителя і учнів у класі.

2. Вхід у школу батьків, бабусь, дідусів з початком навчального року заборонено.

3. У школу заходять тільки учні, вчителі та персонал школи.

4. При вході в школу або в класі обробляти руки антисептиком.

5. Під час перерв усі учні повинні ходити в масках, на уроках маски дозволяється знімати. Зміна масок - щотри години. Якщо маски багаторазового використання, то обов'язково мати 2 герметичних пакетики (zip - пакет або папка на кнопці): один для використаної маски, інший - для нової чи запасної. Для використаних одноразових масок у школі розміщено спеціальні контейнери з кришками.

6. Вчителям, персоналу школи щоранку будуть проводити температурний скринінг.

7. За умови поганого самопочуття учень повинен повідомити про свій стан здоров'я класному керівнику або вчителю - предметнику, у якого урок.

8. Ви, як батьки, зі свого боку: перед виходом із дому проведіть термометрію у дитини, оцініть стан здоров'я дитини та ні в якому разі не відпускайте дітей до школи з температурою, сильним головним болем, нежитем чи кашлем. Тобто, будь - які ознаки ГРВІ - і ви залишаєте дитину вдома!!!

9. Пам'ятайте про власну персональну відповідальність за правдивість інформації про стан здоров'я дитини.

10. Навчання буде в одному класі, переходити в інший кабінет учні будуть лише на деякі предмети (спортзал та інформатика).

11. Забезпечення питного режиму в школі не буде (індивідуальний питний режим) , кожен учень обов'язково приносить свою пляшку води.

12. Для кожного класу буде визначено свій вхід до школи і схема руху лише одними сходами, по всій школі ходити не дозволяється.

13. Сніданки, запаковані в одноразову упаковку, для учнів 1-4 класів будуть розноситися по класах.  Учні, які відвідують  ГПД, будуть обідати в їдальні за окремим  графіком.

14. Учням, які підвозяться до закладу освіти, вхід до салону автотранспорту має бути тільки за наявності засобів індивідуального захисту (респіратора або захисної маски)

 

Адміністрація

Педрада 2020 Серпень Профілактика Булінг Торгівля Наркоманія

 

 

Пам'ятка на літні канікули

 

https://drive.google.com/open?id=12x0nX2MUcuJaJ27JHWyT37_KOzRb3GOD

 

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 13 вересня 2017 р. № 684
Київ

Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 806 від 19.09.2018
№ 681 від 17.07.2019}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, що додається.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 646 “Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 16, ст. 670);

пункт 13 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 437 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 56, ст. 1942).

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 73

 

 


 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 вересня 2017 р. № 684

ПОРЯДОК
ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів

{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

{У тексті Порядку слова “навчальний заклад” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “заклад освіти” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

1. Цей Порядок визначає механізм обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, що ведеться з метою забезпечення здобуття ними дошкільної та загальної середньої освіти.

{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

вихованці - особи, які здобувають дошкільну освіту в закладі дошкільної освіти або структурних підрозділах інших закладів освіти;

{Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

діти дошкільного віку - особи віком від 3 до 6 (7) років;

{Пункт 2 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

діти шкільного віку - особи у віці 6-18 років, які повинні здобувати загальну середню освіту;

учні - особи, які здобувають загальну середню освіту у закладі освіти;

заклад освіти - заклад освіти (його структурний підрозділ), що забезпечує здобуття дошкільної та/або загальної середньої освіти.

{Абзац шостий пункту 2 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України Про освітуПро загальну середню освіту“Про дошкільну освіту”Про захист персональних данихПро органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей.

{Абзац сьомий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

3. Обробка та захист персональних даних дітей шкільного віку та учнів під час їх обліку здійснюються відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

4. Облік дітей дошкільного та шкільного віку ведеться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району у місті, селища, села).

{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

Районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські  ради, у тому числі об’єднаних територіальних громад, їх виконавчі органи (далі - уповноважені органи) із залученням відповідних територіальних органів Національної поліції та служб у справах дітей організовують ведення обліку дітей шкільного віку.

5. Уповноважені органи:

1) організовують ведення обліку дітей шкільного віку, які проживають чи перебувають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, шляхом створення та постійного оновлення реєстру даних про них (на кожний рік народження окремо) (далі - реєстр);

2) визначають структурний підрозділ (посадову особу), відповідальний за створення та постійне оновлення реєстру (далі - структурний підрозділ);

3) закріплюють територію обслуговування за закладами загальної середньої освіти, що належать до сфери їх управління (крім закладів загальної середньої освіти, зарахування до яких здійснюється виключно за результатами конкурсного відбору або за направленням в установленому порядку).

{Підпункт 3 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

6. Структурним підрозділом до реєстру вносяться такі персональні дані дитини шкільного віку: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, місце навчання (заклад освіти), форма навчання та належність до категорії осіб з особливими освітніми потребами (далі - дані).

Дані дитини шкільного віку видаляються з реєстру у разі:

досягнення нею повноліття;

здобуття нею повної загальної середньої освіти;

наявності письмово підтвердженої інформації про взяття її на облік (включення до реєстру) на території іншої адміністративно-територіальної одиниці;

її вибуття на постійне місце проживання за межі України (з припиненням здобуття загальної середньої освіти в Україні).

7. Структурні підрозділи з дотриманням вимог Законів України “Про інформацію” і “Про захист персональних даних” мають право:

для забезпечення реалізації прав дітей дошкільного віку на здобуття дошкільної освіти отримувати від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про кількість дітей дошкільного віку, а також від закладів освіти - інформацію про кількість їх вихованців;

для забезпечення реалізації прав дітей шкільного віку на здобуття загальної середньої освіти отримувати від служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та закладів освіти дані про дітей шкільного віку;

використовувати для створення та оновлення реєстру отримані дані про дітей шкільного віку, в тому числі дані, отримані з інших реєстрів або баз даних.

Залучення працівників закладів освіти до організації та ведення обліку дітей дошкільного та шкільного віку забороняється.

{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

8. Структурний підрозділ протягом 10 робочих днів з дня отримання даних здійснює їх обробку з дотриманням вимог Законів України “Про інформацію” і “Про захист персональних даних”, у тому числі звіряє дані про дітей шкільного віку з даними реєстру та у разі потреби вносить до нього відповідні зміни і доповнення.

{Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

Дані можуть бути внесені до реєстру шляхом подання відповідному структурному підрозділу батьками (одним з батьків) дитини чи її законними представниками письмової заяви, в якій повинна міститися інформація про дитину, а також згода батьків (одного з батьків) дитини чи її законних представників на обробку персональних даних. Для підтвердження інформації про дитину надаються відповідні документи. У разі зміни інформації про дитину батьки (один з батьків) дитини чи її законні представники зобов’язані надати необхідні документи відповідному структурному підрозділу. Батьки дитини чи її законні представники несуть відповідальність за достовірність зазначеної інформації.

{Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Інформація про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) дитини, дату її народження підтверджується свідоцтвом про народження дитини або паспортом громадянина України (для осіб, які досягли 14-річного віку).

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Для підтвердження інформації про місце проживання дитини надається один з таких документів (за вибором особи, яка подає заяву):

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

довідка про реєстрацію місця проживання особи (дитини або одного з її батьків чи законних представників) за формою згідно з додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 28, ст. 1108);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за формою згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу житла тощо);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізичними особами (що для цілей цього Порядку підтверджує місце проживання за умови його реєстрації відповідно до статті 158 Житлового кодексу Української РСР або нотаріального посвідчення відповідно до законодавства) чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

довідка про проходження служби у військовій частині (за формою згідно з додатком 10 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

акт обстеження умов проживання (за формою згідно з додатком 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників.

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Підтвердженням інформації про місце здобуття освіти (заклад освіти) та форму здобуття освіти є інформація, надана закладами освіти до структурного підрозділу відповідно до цього Порядку.

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Підтвердженням інформації про належність дитини до категорії осіб з особливими освітніми потребами є висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну оцінку дитини з особливими освітніми потребами чи висновок психолого-медико-педагогічної консультації (за наявності).

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Під час подання заяви надається оригінал відповідного документа.

{Абзац пункту 8 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

У разі коли місце навчання (заклад освіти) дитини шкільного віку не встановлено, структурний підрозділ протягом п’яти робочих днів з дня встановлення відповідного факту надає наявні в реєстрі її дані відповідному територіальному органу Національної поліції та службi у справах дітей для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом права дитини на здобуття загальної середньої освіти.

9. На підставі даних реєстру та даних щодо кількості дітей дошкільного віку структурний підрозділ складає і подає статистичний звіт про кількість дітей дошкільного та шкільного віку за формою та у порядку, що затверджені МОН.

{Абзац перший пункту 9 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

На підставі статистичних звітів про кількість дітей дошкільного та шкільного віку складаються і подаються зведені статистичні звіти за формою та у порядку, затвердженому МОН.

{Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

9-1. На безоплатне отримання даних реєстру має право Пенсійний фонд України (посадові особи) та його органи, якщо запит зроблено у зв’язку із здійсненням ними своїх повноважень.

{Порядок доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою КМ № 681 від 17.07.2019}

10. Облік вихованців і учнів ведуть заклади освіти. Заклад освіти подає щороку не пізніше 15 вересня відповідному структурному підрозділу дані про всіх учнів, які до нього зараховані, та дані про кількість вихованців, які відвідують такий заклад або перебувають під його соціально-педагогічним патронатом.

{Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

11. У разі переведення учня до іншого закладу освіти або його відрахування в установленому порядку заклад освіти, з якого переводиться або відраховується учень, подає не пізніше 15 числа наступного місяця відповідному структурному підрозділу дані такого учня, у тому числі місце продовження здобуття ним загальної середньої освіти (заклад освіти).

Під час переведення учня до іншого закладу освіти до закладу освіти, з якого він переводиться, подаються:

заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);

письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.

Під час вибуття учня на постійне місце проживання за межі України до закладу освіти, з якого він вибуває, подаються:

заява батьків (одного з батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);

копія або сканована копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон дитина, або її проїзного документа із записом про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відміткою про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном (для учнів, які не досягли повноліття).

12. Заклади освіти у разі зарахування учнів, які здобували загальну середню освіту в закладах освіти інших адміністративно-територіальних одиниць, подають не пізніше 15 числа наступного місяця з дня зарахування їх дані уповноваженому органу або його структурному підрозділу адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано заклад освіти, у якому учень здобував загальну середню освіту.

13. У разі відсутності учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин заклад освіти невідкладно надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої освіти.

Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного навчального року.

14. Контроль за веденням обліку дітей дошкільного та шкільного віку в частині реалізації структурними підрозділами повноважень, визначених цим Порядком, здійснюють Державна служба якості освіти, її територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

{Абзац перший пункту 14 в редакції Постанови КМ № 806 від 19.09.2018}

Контроль за веденням обліку вихованців та учнів закладами освіти здійснюють відповідні структурні підрозділи.

{Абзац другий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 806 від 19.09.2018}

 

https://drive.google.com/open?id=1d2gDXaViKA6_aaSqrCsMLuokDRRhpq7B  - профілактика COVID-19

 

Пам’ятка про самоізоляцію для мандрівників, які повернулися з країн, де зафіксовано випадки коронавірусу

 

 

Міністерством охорони здоров’я розроблено "пам’ятку про самоізоляцію" для тих, хто приїхав із країн, де зареєстровані випадки коронавірусу. Таким особам рекомендують пройти "обсерватор у домашніх умовах", зменшивши контакти з родичами та іншими людьми, щоб запобігти можливому поширенню інфекції.

Що означає «самоізоляція»?

Самоізоляція- це, в першу чергу, утримання від контакту з іншими для того, щоб зменшити ризик інфікування. Самоізоляція виключає будь- які ситуації, коли ви тісно контактуєте з іншими людьми (наприклад, близький контакт віч-на-віч на відстані менше, ніж 2 метри, або тривалістю понад 15 хвилин).

Виключенням є лише звернення за медичною допомогою (тільки після консультації телефоном).

Якщо ви не впевнені, чи потребуєте ви самоізоляції, або не знаєте до кого звернутися, будь ласка, зателефонуйте на Урядову гарячу лінію: 1545

Для кого потрібна самоізоляція?

Самоізоляція потрібна, в першу чергу, якщо:

■ Ви очікуєте результатів тесту на новий коронавірус СОVID- 19.

■ Якщо ви близько контактували з особами, що захворіли на СОVID -19.

■ Якщо ви нещодавно повернулись із провінції Хубей Китайської Народної Республіки, Ірану, Північної Кореї окремих регіонів Італії (Ломбардія, П’ємонт та Венето) або з інших країн про які повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я України - навіть якщо у вас відсутні симптоми.

■ Якщо ви нещодавно повернулись із Китаю (окрім провінції Хубей), Таїланду, Японії, Південної Кореї, Сінгапуру, Малайзії, Тайваню та відчуваєте кашель, ускладнення дихання та/або підвищення температури.

 

 

Скільки триває самоізоляція?

Якщо вам було рекомендовано або ви прийняли рішення про самоізоляцію, вона повинна тривати не менше, ніж 14 днів з дати настання випадку, який став причиною самоізоляції (подорож, контакт з хворим тощо).

Як підготуватись до самоізоляції?

Спробуйте спланувати час самоізоляції так, щоб у вас не виникало необхідності виходити з дому чи приймати відвідувачів та гостей. Поясність це друзям та родичам, а також обговоріть можливість дистанційної роботи із роботодавцем.

Збережіть контакти вашого лікаря, та попередньо повідомте його про причини рішення про самоізоляцію, а також оберіть контактну особу з кола ваших друзів або родичів, до кого ви будете звертатись в першу чергу за допомогою.

Що робити, якщо Ви проживаєте не одні?

Якщо ви проживаєте з сім’єю чи сусідами, потрібно ізолюватись в окремій кімнаті, яка добре провітрюється. Якщо є можливість користуватись окремою ванною кімнатою та/або туалетом, а також готувати їжу та харчуватись окремо - зробіть це.

Не забувайте про загальну гігієну, регулярне миття рук із милом, прибирання, в тому числі вологе прибирання поверхонь, гігієну кашлю, використовуйте одноразові серветки та хустинки. Під час необхідних контактів із людьми завжди одягайте медичну маску та викидайте її після використання або забруднення.

Якщо у вас є домашні улюбленці, ізолюйте себе від них також, або хоча б максимально мінімізуйте контакт із ними.

Як організувати доставку харчових продуктів?

Спробуйте мінімізувати походи в магазини. Якщо є можливість, попросіть друзів або родичів доставляти Вам продукти харчування та необхідні покупки до вхідних дверей або користуйтесь послугами доставки з дистанційною оплатою.

Що робити, якщо Вам необхідно покинути житло?

Якщо у Вас виникла гостра необхідність покинути місце самоізоляції -одягайте маску та мінімізуйте контакти із людьми. Користуйтесь антисептиком для рук та дотримуйтесь гігієни кашлю.

Що робити якщо у Вас з’явились симптоми?

Якщо під час самоізоляції у Вас з’явились симптоми (кашель, ускладнене дихання, підвищена температура, діарея) - негайно зверніться за медичною допомогою та повідомте про свою історію подорожей та можливі контакти з особами, хворими на гострі вірусні захворювання.

 

 

 

Коронавірус
 
Коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому.
Новий коронавірус - це передусім зоонозна інфекція. Тобто вона може передаватися від тварини до людини. Зазвичай, такі віруси не несуть загрози для людей. Проте коронавіруси можуть швидко мутувати та ставати небезпечними. 
Основними клінічними ознаками та симптомами коронавірусу є гарячка та утруднене дихання.
Стандартні рекомендації ВООЗ для широкої громадськості щодо зменшення впливу та передачі ГРВІ:
часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;
під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. Використану хустку варто негайно викинути та помити руки;
уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;
відвідуючи живі ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте контакту з живими тваринами та поверхнями, які контактують з тваринами;
не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження. Із сирим м'ясом, молоком тощо слід поводитися обережно.

 

 

Коронавирусы под электронным микроскопом

 

 

Правила поведінки у школі

  1. Правила поведінки учнів базуються на чинному законодавстві України.
  2. Учень приходить до школи за 10-15 хв. до початку навчальних занять, займає своє робоче місце, готує все необхідне навчальне приладдя до уроку.
  3. Школа – територія, на якій не місце будь-яким видам зброї, в т. ч. ножам, вибуховим, вогненебезпечним речовинам, алкогольним напоям, цигаркам, наркотикам, токсичним речовинам.
  4. Йти зі школи та її території можна лише з дозволу вчителів або медичної сестри (попередньо узгодивши з батьками).
  5. Учні поводяться ввічливо, піклуються про молодших школярів.
  6. У школі учні поводяться гідно та поважають честь і гідність людей, які знаходяться поруч.
  7. Учні бережуть майно школи, дбають про чистоту та порядок на території школи.
  8. Цькування, бійки, залякування, лихослів’я та знущання над людиною є неприпустимими формами поведінки у школі та за її межами.
  9. Учень старанно виконує домашні завдання.

 

https://drive.google.com/open?id=1VqcPXBTcWDGD3i2x-T6eWvLUEvXrzaay  - все про булінг

 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ


28.12.2019 м. Київ N 1646
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за N 111/34394
Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти
Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту", згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);
2) Порядок застосування заходів виховного впливу.
2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л. С.

Міністр Г. Новосад
ПОГОДЖЕНО: 
В. о. Виконавчого директора
Асоціації міст України В. В. Сидоренко
Уповноважений Президента
України з прав дитини М. Кулеба
Керівник Секретаріату
Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини Л. Левшун
Голова Національної
поліції України І. Клименко
Міністр культури, молоді
та спорту України В. Бородянський
Міністр внутрішніх справ України А. Аваков
Міністр охорони здоров'я України З. Скалецька
Міністр соціальної політики України Ю. Соколовська

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
28 грудня 2019 року N 1646
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за N 111/34394


ПОРЯДОК
реагування на випадки булінгу (цькування)


I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.
2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:
кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);
сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про освіту", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".
3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:
замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
неврівноважена поведінка;
агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
різка зміна звичної для дитини поведінки;
уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
відлюдкуватість, уникнення спілкування;
ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
занижена самооцінка, наявність почуття провини;
поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
схильність до пропуску навчальних занять;
відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
депресивні стани;
аутоагресія (самоушкодження);
суїцидальні прояви;
явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
намагання приховати травми та обставини їх отримання;
скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.
4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
інші правопорушення насильницького характеру.
5. Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб'єкти реагування) є:
служба освітнього омбудсмена;
служби у справах дітей;
центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
органи місцевого самоврядування;
керівники та інші працівники закладів освіти;
засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.
6. Суб'єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов'язані:
вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
III. Склад комісії, права та обов'язки її членів
1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.
Комісія виконує свої обов'язки на постійній основі.
2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.
Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти її членів.
До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
3. Головою комісії є керівник закладу освіти.
Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.
У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.
5. Член комісії має право:
ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
висловлювати окрему думку усно або письмово;
вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
6. Член комісії зобов'язаний:
особисто брати участь у роботі комісії;
не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;
брати участь у голосуванні.
IV. Порядок роботи комісії
1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:
законності;
верховенства права;
поваги та дотримання прав і свобод людини;
неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
відкритості та прозорості;
конфіденційності та захисту персональних даних;
невідкладного реагування;
комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.
Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".
3. До завдань комісії належать:
збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;
розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:
оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);
моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;
надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.
5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.
6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.
9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:
ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;
ставити питання по суті розгляду;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.
10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.
V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти
1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:
визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.
2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:
недискримінації за будь-якими ознаками;
ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;
особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;
розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
гендерної рівності;
участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.
3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:
створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;
визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;
підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);
формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;
заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).
4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).
Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).
Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.
Заплановані заходи повинні:
спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;
мати вимірювані показники ефективності;
залучати всіх учасників освітнього процесу.
План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.
Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.
5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:
організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);
організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;
контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;
розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:
розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;
розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;
здатності попереджувати та розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;
відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільному житті;
здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;
здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;
здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв'язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;
підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;
створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Генеральний директор директорату
інклюзивної та позашкільної освіти В. Хіврич


Додаток
до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування)
(пункт 8 розділу IV)
ПРОТОКОЛ N _____
засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
(Найменування закладу освіти)
"___" ____________ 20__ р. Час ____ год ____ хв
Підстава: ____________________________________________________________________________
                   (від кого і коли надійшло заява або повідомлення про випадок булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
                                       (стислий зміст заяви або повідомлення)
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Присутні:
Члени комісії (________ осіб) згідно з наказом про склад комісії від ____________ N ________:
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Інші особи (______ осіб):
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
СЛУХАЛИ:
I. Затвердження Порядку денного засідання
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
II. Розгляд питань Порядку денного засідання1
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
III. Ухвалили рішення про2
потреби сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах
_____________________________________________________________________________________
                                                 (опис відповідних послуг та відповідальні за їх надання)
заходи для усунення причин булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
                                                    (опис заходів та відповідальні за їх виконання)
заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
                                                    (опис заходів та відповідальні за їх виконання)
рекомендації для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками
_____________________________________________________________________________________
                                                    (опис рекомендацій і суб'єктів призначення цих рекомендацій)
рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
                                                   (опис рекомендацій і суб'єктів призначення цих рекомендацій)


Голова комісії ______________
Секретар ______________
____________
1 Розділ II доповнюється окремими сторінками.
2 Розділ III доповнюється окремими сторінками.
____________

 

 

ПОРЯДОК
реагування на випадки булінгу (цькування)
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти. 
2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:
кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);
сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про освіту", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".
3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:
замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
неврівноважена поведінка;
агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
різка зміна звичної для дитини поведінки;
уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
відлюдкуватість, уникнення спілкування;
ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
занижена самооцінка, наявність почуття провини;
поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
схильність до пропуску навчальних занять;
відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
депресивні стани;
аутоагресія (самоушкодження);
суїцидальні прояви;
явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
намагання приховати травми та обставини їх отримання;
скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.
4. До булінгу (цькування) в закладі освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.
Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
інші правопорушення насильницького характеру.
5. Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладі освіти (далі - суб'єкти реагування) є:
служба освітнього омбудсмена;
служба у справах дітей;
центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
органи місцевого самоврядування;
керівник та інші працівники закладу освіти;
засновник (засновники) закладу освіти або уповноважений ним (ними) орган;
територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України.
Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.
6. Суб'єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
7. Педагогічні та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов'язані:
вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
звернутись (за потреби) до територіального органу (підрозділу) Національної поліції України;
повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти
1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
У закладі освіти заяву або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.
Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
2. Керівник закладу у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.
III. Склад комісії, права та обов'язки її членів
1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.
Комісія виконує свої обов'язки на постійній основі.
2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.
Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти її членів.
До складу комісії входять педагогічні працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог закладу освіти, представник служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
3. Головою комісії є керівник закладу освіти.
Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.
У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.
У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.
5. Член комісії має право:
ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
висловлювати окрему думку усно або письмово;
вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.
6. Член комісії зобов'язаний:
особисто брати участь у роботі комісії;
не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;
брати участь у голосуванні.
IV. Порядок роботи комісії
1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:
законності;
верховенства права;
поваги та дотримання прав і свобод людини;
неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
відкритості та прозорості;
конфіденційності та захисту персональних даних;
невідкладного реагування;
комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.
Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".
3. До завдань комісії належать:
збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;
розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:
оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);
моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;
надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.
5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.
6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.
7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.
9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:
ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;
ставити питання по суті розгляду;
подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.
10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.
V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти
1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:
визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.
2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:
недискримінації за будь-якими ознаками;
ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;
особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;
розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
гендерної рівності;
участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.
3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:
створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;
визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;
підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);
формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;
заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).
4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).
Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).
Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.
Заплановані заходи повинні:
спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;
мати вимірювані показники ефективності;
залучати всіх учасників освітнього процесу.
План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.
Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.
5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:
організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);
організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;
контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;
розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:
розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;
розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;
здатності попереджувати та розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;
відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільному житті;
здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;
здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;
здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв'язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;
підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;
створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).
 
 
Додаток
до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування)
(пункт 8 розділу IV)
ПРОТОКОЛ N _____
засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
(Найменування закладу освіти)
"___" ____________ 20__ р. Час ____ год ____ хв
Підстава: ____________________________________________________________________________
                   (від кого і коли надійшло заява або повідомлення про випадок булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
                                       (стислий зміст заяви або повідомлення)
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Присутні:
Члени комісії (________ осіб) згідно з наказом про склад комісії від ____________ N ________:
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
Інші особи (______ осіб):
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
СЛУХАЛИ:
I. Затвердження Порядку денного засідання
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
II. Розгляд питань Порядку денного засідання1
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________
III. Ухвалили рішення про2
потреби сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах
_____________________________________________________________________________________
                                                 (опис відповідних послуг та відповідальні за їх надання)
заходи для усунення причин булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
                                                    (опис заходів та відповідальні за їх виконання)
заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
                                                    (опис заходів та відповідальні за їх виконання)
рекомендації для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками
_____________________________________________________________________________________
                                                    (опис рекомендацій і суб'єктів призначення цих рекомендацій)
рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування)
_____________________________________________________________________________________
                                                    (опис рекомендацій і суб'єктів призначення цих рекомендацій)
 
 
Голова комісії ______________
Секретар ______________
____________
1 Розділ II доповнюється окремими сторінками.
2 Розділ III доповнюється окремими сторінками.
____________
 


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНЕ ОБ′ЄДНАННЯ № 35 «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ, ПОЗАШКІЛЬНИЙ ЦЕНТР  КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
25031, м. Кропивницький, вул. Космонавта Попова, 28/20,

НАКАЗ
від 19  лютого 2020 року                                                                              №75/о

тел. 55-83-69 е-mail: [email protected] Код ЄДРПОУ 3342879
Про реагування на випадки булінгу

На виконання наказу Міністерства освіти і науки від 28 грудня 2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», листа управління освіти Міської ради міста Кропивницького від 18 лютого 2020 року №517/1-01-09 «Про реагування на випадки булінгу», з метою створення безпечного освітнього середовища в закладі

НАКАЗУЮ:

1. Новіковій О.П., заступнику директора з виховної роботи ознайомити педагогічних працівників з Порядком реагування на випадки булінгу та Порядком застосування заходів виховного впливу.
2. Створити постійнодіючу комісію з розгляду випадків булінгу у закладі.
3. Затвердити постійнодіючу комісію у складі:
Голова комісії: Бондаренко Л.О,, директор закладу
Заступник голови комісії - Новікова О.П., заступник директора з виховної роботи
Члени комісії:  Хлєбнікова Ю.Ю., заступник директора з навчально-
                          виховної роботи, голова ПК;
        Дехтяренко В.Д., заступник директора з навчально-виховної
      роботи;
      Галагоза Ю.Є., соціальний педагог закладу;
      Халаджи Я.П., практичний психолог закладу;
      Стоцька Т.І., секретар комісії;
      Шевцова А.О., педагог-організатор, фахівець з ОП.
4. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.


Директор НВО №35     Л. Бондаренко

 

 

 

 

 

Картинки по запросу пам ятка безпека новорічні свята презентація

 

 

Похожее изображение

 

 

Територія обслуговування комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання

№ 35

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,

позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

 

вул. Героїв України 22 (корп. 1,2,3), 24/27 (корп. 1,2), 26, 28, 28 (корп. 1, 2), 34, 30, 32, 36, 38

Генерала Жадова 23 (корп. 2, 3), 27 (корп. 3), 28 (корп. 1, 2, 3, 5)

Космонавта Попова 26 (корп. 1, 2, 3, 4, 5)

 

Пам’яті Олександра Кондакова

 

Методичні рекомендації до відзначення Дня захисника України, присвяченого 75-річчю від початку формування Української повстанської армії

 

Лист в заклади по музейному літу-2017

 

виховна робота 2019

 

 

Про інформування учнів та їх

батьків щодо запобігання

захворюваності на сказ

 

 

Відповідно до листа управління Держпродспоживслужби в м. Кіровограді від 19.01.2017 №46 «Про проведення санітарно-освітньої роботи» та у зв’язку із підтвердженням випадку сказу у тварини на території міста (безпритульний кіт, який знаходився за адресою: м. Кропивницький, проспект Перемоги, 6) необхідно забезпечити проведення інформування учнів та їх батьків щодо запобігання захворюваності на сказ, а саме:

інформування учасників навчально-виховного процесу щодо обережного поводження з тваринами, особливо з тими, які поводяться агресивно, нападають на людей;

повідомлення порядку надання першої долікарської допомоги потерпілим від укусів тварин (промивання ран водою з милом та обробка їх спиртом або розчином йоду спиртовим);

наголошення на своєчасному зверненні за медичною допомогою до лікувально-профілактичного закладу у випадку укусів, подряпин та ослинення;

надання інформації про необхідність своєчасного вжиття заходів імунізації дітей та дорослих проти сказу (антирабічні щеплення).


 

2016/2017 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Методичні рекомендації щодо проведення першого уроку

Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017

Про затвердження концепції національно-патріотичного виховання

Методичні рекомендації щодо здорового способу життя 

 


Кіровоградське міськміжрайонне управління

Головного управління Держсанепідслужби у Кіровоградській області

Про організацію харчування учнів школи у 2015 - 2016 році

 

Одним із важливих факторів, який впливає на здоров’я дитини  є організація харчування. Раціональне та збалансоване харчування - найважливіші складові, що формують здоров’я дітей. В організації харчування учнів школи адміністрація та Рада по харчуванню керуються ст. 140, 146 Конституції України, підпунктом 6 п. «а», підпунктом 8 п. «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законами України «Про загальну середню освіту», Постановами Кабінету Міністрів України від 29.06.2002 року № 856 «Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 22 листопада 2004 року № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», від 26 квітня 2002 року № 565 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю»,  від 06 серпня 2014 року № 353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591», Методичними рекомендаціями з організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства економіки України від 01.08.2006 №265, наказом управління освіти Кіровоградської міської ради від 14 серпня 2015 року № 407/0 «Про організацію харчування учнів та вихованців навчальних закладів

м. Кіровограда на 2015 – 2016 н. р.», на виконання рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26 січня 2016 року № 26 «Про організацію харчування учнів та вихованців навчальних закладів м. Кіровограда на 2016 рік», наказу управління освіти Кіровоградської міської ради від 28 січня 2016 року № 50/о «Про організацію харчування учнів та вихованців навчальних закладів м. Кіровограда на 2016 рік»

Контроль за організацією харчування учнів здійснює адміністрація школи та Рада по харчуванню. Ведеться контроль за якістю харчування, дотриманням виконання норм харчування,  дотриманням технології приготування страв, правильністю зберігання, дотриманням термінів реалізації продуктів, виконанням санітарно - гігієнічних норм. Щомісяця членами Ради по харчуванню складається акт контролю за організацією харчування.

Питання організації харчування в 2015-2016 навчальному році розглядалося на засіданнях педагогічної ради  (30 серпня 2015 року протокол №1, 23 березня 2016 року протокол №7) та на загальношкільних батьківських зборах (10 вересня 2015 року та 10 лютого 2016 року).

З метою систематизації роботи з питань організації харчування, в школі видано накази: від 18 серпня 2015 року № 424/о «Про організацію харчування учнів школи на 2015 – 2016 н. р.»,  від 18 серпня 2015 року

№ 426/о «Про Раду по харчуванню плану роботи школи» та  накази на безкоштовне харчування учнів пільгових категорій.

З 01 вересня 2015 року харчування учнів здійснюється за таким режимом:

І. Одноразове харчування учнів пільгових категорій:

1.Діти - сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти із прийомних сімей.

2.Учні з малозабезпечених сімей, які одержують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

3.Учні 1-4 класів, які звільнені від оплати за харчування до 31 травня 2016 року.

4.Діти, батьки яких загинули під час участі в АТО.

5.Діти, батьки яких є учасниками бойових дій на території проведення АТО.

6.Діти, батьки яких беруть участь в АТО.

7.Діти, батьки яких отримали інвалідність під час участі в АТО.

Учні пільгових категорій, які відвідують групи продовженого дня забезпечуються дворазовим харчуванням (сніданок, обід). Вартість сніданку -  5 гривень, обіду – 10 гривень.

  За інформацією на березень 2016 року гарячим харчуванням охоплено:   

v  (безкоштовно і за кошти батьків) – 265 (35%) учнів 1-11 класів;

v  забезпечених безкоштовним гарячим харчуванням (сніданок) - 351 (100%) учнів 1-4 класів;

v  учнів 1-11 класів, пільгових категорій,  які забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням - 42 (дітей, позбавлених батьківського піклування – 13; дітей з малозабезпечених сімей – 8; діти, батьки яких мають довідку або посвідчення учасника АТО – 21).

З метою забезпечення якісного харчування дітей у школі створено Раду по харчуванню.

Рада по харчування здійснює постійний контроль за харчуванням дітей. За результатами контролю складаються відповідні акти.

23 березня 2016 року відповідно до п.5 доручення міського голови Райковича А.П. від 14 березня 2016 року «Про здійснення контролю за якістю продуктів харчування дітей в навчальних закладах м. Кіровограда» проведено непланову перевірку Радою по харчуванню якість отриманих продуктів харчування та умови їх збереження. При зберіганні продуктів та продовольчої сировини у коморі дотримуються вимоги товарного сусідства.

  Отримані продукти  відповідають якості зазначеній у сертифікатах. Щомісячно надсилається  попереднє замовлення на продукти харчування до баз постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини відповідно до примірного двотижневого меню. Придбання продуктів харчування  здійснювати в організаціях, які стали переможцями тендеру на закупівлю продуктів харчування.

 


КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНЕ ОБ′ЄДНАННЯ № 35 «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ, ПОЗАШКІЛЬНИЙ ЦЕНТР  КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

25031, м. Кіровоград, вул. Космонавта Попова, 28/20,

тел. 55-83-69 е-mail: school35-kir@online.ua Код ЄДРПОУ 33428795

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор НВО № 35

_________________ Конопат Ю.О.

 

А К Т

про результати непланової перевірки якості

продуктів харчування та умов їх збереження

 

від 23 березня 2016  року                     № 21                               м. Кіровоград

 

Ми, комісія у складі: Новікової Олени Петрівни, заступника директора з виховної роботи, Піскового Олександра Миколайовича, заступника директора з господарчої роботи, Драган Людмили Іванівни, сестри медичної, Осінної Наталії Анатоліївни, голови батьківського комітету школи, здійснили непланову перевірку якості продуктів харчування та умов їх збереження в коморі  та овочесховищі і встановили наступне:

-        всі продукти приймаються за наявності супровідних документів, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів (накладні, сертифікати відповідності тощо);

-        санітарний стан приміщень, що оглядалися, задовільний;

-        при зберіганні продовольчої сировини та продуктів дотримується вимог товарного  сусідства.

 

 Новікова О.П. _____________

 Пісковий О.М. _____________

 Драган Л.І.       _____________

 Осінна Н.М.     ______________

   


              

 

ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ

 

21 січня 2015 року  в школі встановлена меморіальна дошка  по увіковіченню пам’яті Кондакова Олександра Володимировича, який  навчався у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області з 01.09.1999 р. по 27.06.2007 р. 

Кондаков Олександр Володимирович, 07.01.1992 року народження, старший солдат Збройних сил України, радист радіогрупи, 3-й окремий полк спеціального призначення. Загинув 24 червня 2014року  під Слов'янськом біля гори Карачун у збитому військовому гелікоптері Мі-8, що повертався з блокпоста із фахівцями, котрі встановлювали апаратуру задля організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО.

19 липня 2014 року Указом Президента України – Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України № 599/2014 «Про нагородження державними нагородами України» — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

 

 

 

 

 

03 лютого 2015 року. Відпрацювання дій при надзвизайних ситуаціях.

 

 

 

 

 

Виставка моделей техніки часів ІІ Світової війни

 

 

 

 

 

 

 

 

Вшанування Небесної сотні