---

КОШТОРИС НВО №35 на 2016 р.

---

ДИТЯЧИЙ ТАБІР ВІДПОЧИНКУ "ДИВОСВІТ"

Положення про дитячий заклад відпочинку з денним перебуванням "ДИВОСВІТ" на 2016 р.

План виховної роботи в дитячому заклад відпочинку з денним перебуванням "ДИВОСВІТ" на 2016 р.

ЗРАЗОК ЗАЯВИ для перебування Вашої дитини в літньому дитячому таборі

 

---

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

---

---

 ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ

  Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

---

Інформацію підготувала психолог школи Коханенко О.

 

---

 

 

 Попередження усіх видів дитячого травматизму напередодні канікул

1. Правила дорожнього руху

2. Правила електробезпеки

3. Вибухонебезпечні предмети

4. Правила протипожежної безпеки

5. Правила поведiнки на водi

6. Правила поведiнки на кризi

 7. Правила культури поведiнки.

8. Категорично забороняється

 

 

Дитячий травматизм

 

Діти – наша радість! Народження дитини приносить у сім’ю радість, нові приємні турботи. Це природно, адже діти є продовженням батьків, які покладають на них великі надії. З появою на світ маленької людини, перед батьками постають, різноманітні і складні завдання, пов’язані в подальшому, щоб їх дитина росла здоровою і вихованою.

Щоб дитина розвивалася гармонійно, була життєрадісною, щоб виросла повноцінним громадянином, вона повинна в першу чергу бути здоровою морально і фізично. Тому у нашій країні приділяється велика увага підростаючому поколінню. Поліпшення житлово-побутових умов і підвищення життєвого рівня, раціональна організація дитячого відпочинку, сприяють різкому зниженню захворюваності, а деякі хвороби повністю ліквідовані.
Зменшилася й кількість нещасних випадків серед дітей, але на жаль, ще й зараз вони загрожують здоров’ю, а інколи і життю дитини.
Причини нещасних випадків у дітей і їх профілактика
Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. І профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість. Отже, вони не тільки повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, але й зуміти при необхідності надати правильну першу допомогу.
Термін «травма» походить від латинського слова і в перекладі воно означає «тілесне пошкодження при поранені». Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто.
Дитячий травматизм має багато характерних особливостей і поділяється на:
● грудний (з моменту народження до 1 року);
● перед дошкільний (1 - 3 р.);
● дошкільний (3 - 7 р.);
● шкільний (7 - 16 р.).
На першому році життя у дитини швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим, що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота.
Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, нерідко спостерігаються опіки стравоходу та органів дихання.
У дітей від 1 до 3 років розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться ходити, бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.
У дітей від 3 до 12 років з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.
Учні старших класів у своїх вчинках стараються наслідувати старших, звершувати героїчні вчинки, які б свідчили про їх хоробрість. При цьому, не вміючи правильно оцінити свої вчинки, часто стають на хибний шлях. Щоб довести свою сміливість і самовпевненість перед іншими, підлітки, не задумуючись над наслідками, часто переходять вулицю у небезпечних місцях, чіпляються за машини, вилазять по пожежних драбинах на дахи високих будинків.
Щоб визначити характер травми та її наслідки, важливу роль відіграють і анатомічні особливості дитячого організму.
Шкіра у немовлят дуже ніжна, її дуже легко поранити. При цьому виникають гнійно-запальні процеси, фурункули, абсцеси та інше. Підшкірно-жировий прошарок, навпаки, розвинений краще і при падінні оберігає тканини й органи дітей від ушкоджень. М’язи ніжні, кістки еластичні, багаті на воду і містять в собі мало солей, окістя товще і пластичніше. Тому у дітей, значно швидше ніж у дорослих, загоюються рани, зрощуються переломи кісток, відновлюється діяльність органів. Травматизм поділяють на побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Буває ще вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, родовий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.
Побутовий травматизм
Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовим травматизмом вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них - опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них - це недостатній догляд батьків і за свою необережність вони іноді дуже дорого розплачуються. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв сприяють травмуванню, а іноді і смерті дітей. Це ж стосується і газових плит, оголених дротів електромережі, відчинених вікон, сходів тощо.
Діти до трьох років дуже рухливі і цікаві. Перед ними розкривається новий незнаний світ і, прагнучи пізнати його, вони пробують предмети на дотик і на смак. Особливо їх приваблюють яскраві, блискучі, предмети, які зроблені з скла. Гра та невміле поводження із такими предметами, як голки, шпильки, цвяхи, ґудзики, монети призводять до поранень, а іноді малята і ковтають їх.
У дошкільнят і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені іншими причинами. Вони рухливі і нестримані, пустують. Але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі тому, що авторитет дорослих є якимось бар’єром. Діти намагаються позбутися нагляду і охоче проводять своє дозвілля на повір’ї, зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, драбини, у відкриті люки. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей є не огороджені ділянки, де проводяться ремонті роботи. Часто діти падають з висоти – балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.
Діти середнього і шкільного віку хочуть унаслідувати свої героїв з кінофільмів, які їм подобаються. Вони з захопленням граються у війну, ковбоїв, долають перешкоди, демонструючи при цьому свою відвагу, спритність, силу. Це все нерідко призводить до біди. Зараз всюди в побуті користуються газом і електроенергією, а невміле поводження з приладами теж стає причиною нещасть. Діти інколи хапаються за неізольовані проводи, оголені контакти електропроводів, вставляють в розетки, шпильки, цвяхи і нерідко дістають опіки та ушкодження тканин тіла.
Принципи запобігання побутовому травматизму різноманітні, але головним і надійним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим, батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину. Буде правильніше коли ви час від часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їх шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.
У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь, сільських рад, міліції. Вони повинні здійснювати постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт.

 

Моя поведінка при пожежі

 

1. Причини виникнення пожежі.

Для попередження|попереджувати,запобігання пожежі в житлі необхідно дотримуватися нескладних правил пожежної безпеки. Осьдеякі з них:

-не залишати включеними електроприлади (праску, електрочайник, паяльник, і т.д.)

-не включати в одну розетку одночасно декілька потужних споживачів  електроенергії, а також не  перенавантажувати|перевантажувати| розетку.

-не застосовувати бенгальські| вогні, хлопавки, свічки і інші піротехнічні вироби в квартирах.

-не влаштовувати|владнувати,улаштовувати| ігри з|із| сірниками, іншими |легкозаймистими предметами.

-не використовувати бензин для розтоплення печі.

-не заправляти керасинові| прилади під час їх горіння.

 

2. Моя поведінка при пожежі.

Якщо в житлі почалася|розпочалася,зачалася| пожежа не треба панікувати: спокійно, але|та| швидко знеструмте |приміщення|осередок|.

Потім накрийте вогнище осередок рядниною або іншою  тканиною (краще мокрою), обіжміть|обтисніть| її з усіх  сторін,  обмеживши тим самим доступ повітря.

Якщо ж пожежа посилюється|підсилюється|, то подзвоніть в пожежне відділення|відокремлення|  по "101" і швидко та чітко повідомите ваше ім'я і домашню|хатню| адресу.

Швидко виведіть з житла маленьких дітей, домашніх тварин і приступайте до гасіння пожежі.

 

3. Ліквідація і локалізація пожежі.

Треба знати, що майже всі пожежі виключаючи ті, що виникли із-за вибухів, бувають спочатку невеликими, їх легко  загасити. Існує думка, що в  першу хвилину для гасіння пожежі| достатньо  одного стакана води, в другу - три відра, а в третю і цистерни не вистачить. Тому  слід| швидко  реагувати на спалах, використовуючи всі доступні засоби|кошти| для гасіння вогню ( вода, мокра ганчірка, пісок ).  Рідини, що горять, тушити водою неефективно. Краще  скористатися шматком щільної мокрої тканини.

 

l При небезпеці поразки|ураження| електричним струмом|током| відключіть електроенергію|.

 

l  Якщо є, то відключіть газ|наявний|.

 

l При пожежі не відкривайте|відчиняйте| вікна і двері, потік повітря тільки|лише| підсилить|посилить| вогонь.

 

l Якщо не можете згасити пожежу самі, то повідомите пожежну службу.

 

4. Наслідки|результати| пожежі.

 

l Якщо під час пожежі ви одержали|отримали| обпік, то для зменшення болю до місця опіка| прикладіть що-небудь холодне.

 

l Обпалене місце можна змастити|змазати| яким-небудь| жиром.

 

l При сильних опіках| треба звернутися|обернутися| до лікаря|лікарки|.

 

l Якщо на місці| опіка| утворилися пухирі|пузирі,пухирі|, то у жодному випадку|ні в якому разі| не можна їх розривати|розтинати|.

Моя поведінка при пожежі

 

1. Причини виникнення пожежі.

 

Для попередження|попереджувати,запобігання| пожежі в житлі необхідно дотримуватися нескладних правил пожежної безпеки. Ось|от| деякі з них:

 

l не залишати включеними електроприлади (праску, електрочайник, паяльник, і т.д.)

 

l не включати в одну розетку одночасно декілька потужних споживачів  електроенергії, а також не  перенавантажувати|перевантажувати| розетку.

 

l не застосовувати бенгальські| вогні, хлопавки, свічки і інші піротехнічні вироби в квартирах.

 

l не влаштовувати|владнувати,улаштовувати| ігри з|із| сірниками, іншими |легкозаймистими предметами.

 

l не використовувати бензин для розтоплення печі.

 

l не заправляти керасинові| прилади під час їх горіння.

 

2. Моя поведінка при пожежі.

 

l Якщо в житлі почалася|розпочалася,зачалася| пожежа не треба панікувати: спокійно, але|та| швидко знеструмте |приміщення|осередок|.

 

l Потім накрийте вогнище|осередок| рядниною або іншою  тканиною (краще мокрою), обіжміть|обтисніть| її з усіх  сторін, обмеживши тим самим доступ повітря.

 

l Якщо ж пожежа посилюється|підсилюється|, то подзвоніть в пожежне відділення|відокремлення|  по "01" і швидко та чітко повідомите ваше ім'я і домашню|хатню| адресу.

 

l Швидко виведіть з|із| житла маленьких дітей, домашніх|хатніх| тварин і приступайте до гасіння пожежі.

 

3. Ліквідація і локалізація пожежі.

 

Треба знати, що майже всі пожежі виключаючи ті, що виникли із-за вибухів, бувають спочатку невеликими, їх легко  загасити. Існує думка, що в  першу хвилину для гасіння пожежі| достатньо|досить|  одного стакана|склянки| води, в другу - три відра, а в третю і цистерни не вистачить. Тому |із| слід| швидко  реагувати на спалах, використовуючи всі доступні засоби|кошти| для гасіння вогню ( вода, мокра ганчірка, пісок ).  Р|ідини, що горять, тушити водою неефективно. Краще  скористатися шматком щільної мокрої тканини.

 

l При небезпеці поразки|ураження| електричним струмом|током| відключіть електроенергію|.

 

l  Якщо є, то відключіть газ|наявний|.

 

l При пожежі не відкривайте|відчиняйте| вікна і двері, потік повітря тільки|лише| підсилить|посилить| вогонь.

 

l Якщо не можете згасити пожежу самі, то повідомите пожежну службу.

 

4. Наслідки|результати| пожежі.

 

l Якщо під час пожежі ви одержали|отримали| обпік, то для зменшення болю до місця опіка| прикладіть що-небудь холодне.

 

l Обпалене місце можна змастити|змазати| яким-небудь| жиром.

 

l При сильних опіках| треба звернутися|обернутися| до лікаря|лікарки|.

 

l Якщо на місці| опіка| утворилися пухирі|пузирі,пухирі|, то у жодному випадку|ні в якому разі| не можна їх розривати|розтинати|.

 

 

Як уникнути трагедії на воді.

 

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих. Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

 

Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води із швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах; купаючись на “дикому пляжі” чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді не передбачувана; до плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів; утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.

 

Особливості під час купання в гірських річках. Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при падінні. Можна впасти, підслизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли тільки входиш у воду.

 

На морі треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки! Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

 

Якщо човен перевернувся, головне не розгубитися. Навіть коли перекинувся, він і тоді ще певний час тримається на воді, отже, треба зберігати спокій, і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, а потім іншого, допомогти вплав одночасно кільком людям неможливо. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він мусить уміти керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді. Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості випадків тонуть люди, котрі вміють плавати, і з самовпененістю запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягти рукою на себе ступню за великий палець.

 

Будьте дуже обережні під час відпочинку на воді, щоб він був для Вас і Ваших дітей безпечним, весь час суворо дотримуйтеся порад рятувальників!

 

 

Природні та стихійні лиха

 

Слід ознайомити дітей із правилами поведінки під час виник­нення стихійного лиха (ураган, злива, гроза, землетрус).

Ураган

—    триматися подалі від дерев;

—    не підходити до ліній електропередач;

—    обходити повалені стовпи;

—    по змозі сховатися в закритому приміщенні, підвалі, льосі, на крайній випадок лягти в заглибину та міцно за що-не-будь триматися.

Злива

—    не перетинати вулицю, якщо по ній котяться бурхливі по­токи води;

—    уникати незнайомих місць;

—    не підходити туди, де вирує вода у вигляді воронки;

—    знайти захищене місце та перечекати стихію.

Гроза

—    не ховатися під високими деревами;

—    не підходити до металевих споруд;

—    не купатися у відкритій водоймі;

—    не шукати захисту в копиці сіна;

·         —    знайти захищене місце (приміщення, заглибину);

—    у приміщенні вимкнути всі електроприлади та щільно за­крити вікна, фрамуги, кватирки.

Землетрус

—    негайно залишити приміщення;

—    не користуватися ліфтом;

—    у разі неможливості покинути приміщення стати в дверно­му отворі.

 

«Пам'ятки для батьків»

Шановні батьки!

 

Підлітковий вік -  вік Вашої дитини, дуже відповідальний для її подальшого розвитку, становлення.  Саме в цей період дитина  починає ставати дорослою: визначається у світі цінностей,  активно набуває досвід спілкування,  відкриває  та стверджує свою унікальну й неповторну  особистість. Саме в цьому віці важливо зробити свідомий вибір орієнтирів свого майбутнього, картинка цього  бажаного майбутнього повинна стати   більш чіткою та особистісною. Для цього потрібно визначитися й у виборі професійного напрямку.

Сподіваємось, що надана Вам інформація допоможе зорієнтуватися  в   цій ситуації, зрозуміти, яким чином Ви можете допомогти Вашій дитині.

 

Кроки  до  професійного самовизначення

 

1. Спостерігати за  інтересами, здібностями, темпераментом, особливостями  пам’яті, уяви сина (дочки).

2. Прислухатися до їхніх  відчуттів, бажань, інтуїції.

3.Визначити  професійний напрямок, або кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння та працевлаштування.

4.Шукати якнайбільше інформації про цей напрямок,  професії, знайомитися з людьми, які їх представляють.

5.Спробувати знайти можливість для спостережень дитини за  діяльністю  спеціалістів.

6. Визначити фізичні  характеристики та психологічні якості, необхідні для кожної з  цих професій.

7. «Приміряти» на свою дитину  ці види діяльності.

8.Скласти список суттєвих можливостей професій (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня, тощо), та складнощів (високе навантаження, ненормований робочий час,  значне фізичне навантаження, тощо) і допомогти  проаналізувати сину (дочці) їх, співвіднести з життєвою метою, очікуваннями, мріями. Порівняти, зважити всі «плюси» й «мінуси».

9.Зробити остаточний  вибір.

10.Розпланувати кроки до бажаного, продумавши й запасний варіант та впевнено разом  йти до мети.

 

Познайомтесь з типовими помилками  підлітків в ситуації вибору професії для того, щоб їх уникнути :

·        Поділ професій на «престижні» і «непрестижні».

·        Ототожнення навчального предмета з професією.

·        Перенесення ставлення до людини на професію.

·        Спонтанний вибір лише під чиїмось впливом.

·        Неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності.

·        Вибір під впливом  певних обставин.

·        Думки про легке життя.

 

Шановні батьки!

 

Дуже часто можна почути від дорослих людей про своїх друзів: «Ми товаришуємо з дитинства». Вони цінують цю дружбу, тому що вона безкорислива та найміцніша. Але, коли мова заходить про наших дітей, про їх вибір друзів, дорослі перестають  розуміти свою дитину, її почуття та бажання.

«Мій син зв’язався з поганою компанією?», «Чому дочка товаришує з цими поганими дівчатами?».Такі скарги батьків можна почути досить часто.

Для початку змінимо постановку запитання: замість  «у дитини погані друзі» будемо говорити «його друзі мені не подобаються». Навіть, якщо вам дійсно не подобаються   друзі Вашої дитини, не поспішайте  вимагати розриву відносин.

 

1. Є сенс замислитися: чому друзі доньки чи сина  нам неприємні, чи дійсно  ці  стосунки  є небезпечними. Можливо ви боїтесь втратити свій авторитет, прагнете повністю контролювати дії, контакти дитини. Не дивно, що в цій ситуації вона бунтує, конфліктує, або зростає несамостійною.  

2. Спробуйте зрозуміти, чому Ваша дитина обирає  саме такого друга. Було б дуже добре  познайомитись  нею ближче, з її сім’єю. Можливо, це багато що вам прояснить у становленні особистості сина чи доньки.

3. Якщо ви впевненні, що такі друзі для Вашої дитині можуть стати  провокуючою ситуацію. Обов’язково обговорюйте ваші побоювання. Показуйте дитині всі плюси та мінуси даної ситуації. Частіше говоріть «Я впевнений, що ти в будь – якій ситуації  ти поведеш себе гідно. Я довіряю тобі».

4. Можна піти іншим шляхом – докласти всіх зусиль для того, щоб  у Вашої дитини з’явилися нові друзі - її мама і тато. Ви можете зайняти важливе місце в житті підлітка, налагодити з ним психологічний контакт. Для цього потрібно не так багато, і не так мало, а саме: постійне бажання зрозуміти, відчути свою дитину, прийняти її точку зору, нехай неправильну, з розумінням вести розмови з дня в день, не зриваючись на крик і образи, говорити з нею так, як  Ви б хотіли, щоб Вона говорила з Вами.

5. Не слід забувати, що спільнота однолітків – це дуже важливий середовище розвитку дитини,  канал життєво важливої інформації. Зміни, які відбуваються з дитиною під час контакту з друзями, закономірні. Важливо виховувати особистість, яка критично мислить, відкрито і доброзичливо відноситься до оточуючого світу. А це запорука життєвого успіху, в тому числі і дружби.

 

Шановні батьки випускників!

Для кожного з Вас та Вашого сина, чи  доньки   цей рік дуже важливий - потрібно остаточно визначитися з  планами на майбутнє та зробити відповідальні кроки у напрямку їх здійснення. Зовнішнє тестування, випускні, а потім вступні екзамени - серйозне випробування для знань кожної молодої людини, та для її здоров′я.  Важливо підготуватися самим до хвилюючих ситуації та знати, як допомогти своїй дитині. Сподіваємось, що наведені нижче рекомендації стануть Вам в нагоді.

 

     З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпайте за живе. Проблема, витягнута з підсвідомості, - уже наполовину вирішена. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і набагато скоріше знайдете вихід із ситуації.

 

     Не видавайте себе за бідну ягничку. Перше, коли захочеться розвинути з дріб’язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій би жилося  набагато гірше, і допомогти їй.

 

     Сплануйте свій день. Учені помітили. що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план - допомагайте своїй дитині також чітко планувати роботу з підготовки до тестування, екзаменів.

 

     Не згущуйте хмари.  Люди схильні до стресових  реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити - Ваша допомога випускнику в такому позитивному аналізі ситуації тестування, здачі екзаменів буде актуальною.

 

     Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. при цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися  зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі  й подумки перенесіться на берег моря, лісову галявину тощо. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони,  уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.

 

     Не забувайте хвалити себе  і свою дитину щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це потрібно не тільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

 

     Усміхайтеся,  навіть   якщо  вам  не  сильно  хочеться.  Сміх позитивно  впливає  на  імунну  систему,  активізуючи  Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

 

     Робіть самі та пропонуйте дитині фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші  види спорту – біг і спортивне ходіння.

 

     Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу.  Він міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

 

 

 

Сім батьківських заповідей

 

Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.

1.     Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...

2.     Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

3.     Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.

4.     Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.

5.     Усвідомте: для дитини зроблено не все.

6.     Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

 

Почуйте серцем голос Вашої дитини

 

·        Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

·        Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.

·        Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.

·        Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго, зачасто”.

·        Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.

·        Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.

·        Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.

·        Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.

·        Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.

·        Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.

·        У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.

·        Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.

·        Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.

·        Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.

·        Надайте і мені частину відповідальності, відповідну до моїх сили і моїх можливостей.

·        Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.

·        Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.

·        Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також “як” і “чому”.

·        Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.

·        Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.

·        Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.

·        Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.

·        Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.

·        Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.

·        Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.

·        Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.