Різні за ступенем тяжкості відхилення від вікових норм розвитку мовлення дитини визначаються причинами, що мають або біологічну, або соціальну природу, які впливають на дитину безпосередньо або опосередковано, починаючи з вагітності матері, дитинства, раннього, молодшого, середнього або старшого дошкільного віку. Виникаючи як наслідок впливу широкого спектра причин, мовні порушення мають певний механізм утворення.

Причини відхилень від норми бувають органічними і функціональними. До органічних відносяться серйозні анатомо-фізіологічні порушення механізму мовлення. Вони можуть бути обумовлені:

недостатнім ступенем зрілості кори головного мозку;

відхиленнями у будові і координованої роботі голосових і дихальних систем, органів артикуляції (укорочена під'язикова зв'язка, масивний або занадто маленький язик, недоліки зубощелепної системи: неправильний прикус, недоліки будови піднебінної вуздечки та ін)

Причинами цього можуть бути несприятливі фактори, що впливають в період внутрішньоутробного розвитку, дитячому або ранньому дошкільному віці, такі як:

внутрішньоутробна патологія (токсикози, вірусні й ендокринні захворювання матері, прийом лікарських препаратів, несумісність по резус-фактору, алкоголізм, куріння, наркоманія);

ураження мозку під час пологів (вузький таз, затяжні або стрімкі пологи, передчасне відходження вод, обвиття пуповиною, неправильне передлежання плода, різні акушерські маніпуляції та ін);

захворювання, перенесені в перші роки життя дитини (часті інфекційно-вірусні захворювання, менинго-енцефаліти, ранні шлунково-кишкові розлади, травми головного мозку);

спадкові фактори.

Функціональні порушення виникають внаслідок впливу соціальних причин:

• наслідування старшим,

• поганих соціально-побутових умов;

• при неправильному вихованні (гіпертурботі або педагогічної занедбаності);

• стресів і психічних захворювань;

• при недоліку емоційного, мовленнєвого спілкування і контактів з дорослими.

Розвиток мовленнєвої системи характеризується як послідовний і стрибкоподібний одночасно. Найбільш інтенсивний розвиток ланок мовної системи відбувається в певні вікові терміни, так звані критичні періоди. У цей час відзначається підвищена нестійкість нервових механізмів мовленнєвої діяльності і виникає ризик появи порушень. Критичні періоди розвитку мовлення відіграють роль певних чинників, вони можуть бути самостійними і можливо їх поєднання з іншими несприятливими факторами - генетичними захворюваннями, соматичною слабкістью, порушеннями в роботі нервової системи.

Такими критичними періодами є:

• 1 - 2 роки, коли формуються передумови мовлення і починається мовленнєвий розвиток. У цьому віці відбувається найбільш інтенсивний розвиток кіркових мовних зон, тому будь-які, навіть начебто незначні несприятливі фактори, що діють в цьому періоді, можуть відбитися на розвитку мовлення дитини.

• 3 роки, коли інтенсивно розвивається зв'язне мовлення, що вимагає великої узгодженості в роботі центральної нервової системи. Виникаюча деяка неузгодженість в її роботі призводить до зміни поведінки, спостерігається впертість. Все це визначає більшу вразливість мовленнєвої системи. Можуть виникати заїкання, відставання мовленнєвого розвитку, відмова від спілкування взагалі. Якщо виникає на цьому етапі заїкання, воно може бути обумовлене віковою нерівномірністю дозрівання окремих ланок мовленнєвої системи і різних психічних функцій (уваги, пам'яті, мислення та ін.)

• 6 - 7 років - початок розвитку писемного мовлення. Зростає навантаження на центральну нервову систему дитини. При пред'явленні підвищених вимог можуть відбуватися «зриви» нервової діяльності з виникненням заїкання.

Будь-які порушення мовлення, що є у дитини, в ці критичні періоди проявляються найбільш сильно.

Відхилення мовленнєвого розвитку мають свої особливості в кожному віковому періоді. Оцінюючи недоліки в мовленнєвому розвитку, важливо враховувати: вік, в якому з'явилися розлади; причини, що безпосередньо викликали відхилення, а таж наявність певних умов життя дитини.

Пам'ятка для батьків дітей,

що заїкаються

1. Якщо ваша дитина почала заїкатися, найперше встановіть правильний режим дня.

2. Необхідно одразу ж обмежити мовлення дитини, тобто регламентувати "режим мовчання".

3. Дозвілля дитини організуйте так, щоб вона якнайменше брала участь у галасливих іграх.

4. Протягом усього дня розмовляйте з нею спокійно, не поспішаючи.

5. У мовленнєвих іграх (лото, доміно та ін.), при заучуванні віршів, прагніть досягти спокійного, плавного, неквапливого, по можливості виразного мовлення дитини.

6. Якщо дитині важко почати говорити, допоможіть їй, вимовляючи разом із нею початок фрази.

7. У розмові з дитиною будьте стримані, не потурайте капризам, а вимогливість не доводьте до різкості.

8. У разі помітного погіршення мовлення, звертайтеся за консультацією до педіатра або логопеда.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩО ДО РОЗВИТКУ

МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ

Мовлення дитини розвивається шляхом наслідування мовлення людей, що її оточують. Тому малюк повинен чути лише правильне мовлення в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильне мовлення.

Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас. Не наслідуйте неправильне мовлення дитини, не сюсюкайте з нею. Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Ваше мовлення, навчаться правильно говорити.

Не допускайте у дітей швидкого мовлення. Некваплива, правильна, чітка вимова запобігає дефектам мовлення. У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації. Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти. Не перенавантажуйте дитину мовленнєвим матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вчителів, вихователів, логопедів.

Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мовленню, а в майбутньому і в опануванні письма. Будьте терплячі, поблажливі, обережні. Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хвалите його!

Шановні, батьки!

Якщо ваша дитина відвідує заняття з учителем-логопедом, знайте, що погане мовлення не можна виправити за одне чи два заняття. Для цього потрібен час і спільні зусилля логопеда, дитини та її батьків.

I. Виправлення звуковимови проводиться поетапно:

1-й етап - підготовчий (формування інтересу до логопедичних занять; розвиток слухового уваги, пам'яті, фонематичного сприйняття за допомогою ігор і спеціальних вправ; формування і розвиток артикуляційної моторики - це виконання артикуляційної гімнастики і спеціальних вправ для губ, язика, голосу, дихання і ін) (цей процес протікає у багатьох дітей повільно і вимагає тривалого тренування).

2-й етап - постановка звуків (викликання звуків по наслідуванню або за допомогою спеціальних прийомів).

Послідовність постановки звуків:

свистячі [с], [з], [ц], [с '], [з'];

шиплячі [ш];

сонорні [л];

шиплячі [ж];

сонорні [р], [р '];

шиплячі [ч], [щ].

3-й етап - автоматизація - закріплення звуку в складах, в словах, реченнях (протікає у багатьох дітей повільно і вимагає тривалого тренування). Автоматизація звуку:

[с], [з], [ш], [ж], [с '], [з'], [л] - автоматизуються спочатку в прямих складах, потім - в зворотних і в останню чергу - в складах зі збігом приголосних;

[ц], [ч], [щ], [л] - автоматизуються спочатку у зворотних складах, потім - в прямих і зі збігом приголосних;

[р], [р ']

Автоматизація звуків у словах:

проводиться по слідах автоматизації в складах в тій же послідовності.

У міру оволодіння дитиною вимови кожного складу з виправленим звуком він вводиться і закріплюється в словах з даними стилем.

Автоматизація поставлених звуків у реченнях:

кожне відпрацьоване у вимові слово включається в речення, потім - в невеликі оповідання, потішки, чистомовки, віршовані тексти зі словами, що включають виправлені звуки.

4-й етап - диференціація поставлених і автоматизованих звуків (у випадках заміни одного звуку іншим).

5-й етап - автоматизація звуків в самостійному (спонтанному) мовленні - в монологах, діалогах, іграх та інших формах дитячої життєдіяльності.

Щоб домогтися правильного положення губ, язика, швидкї і вільної вимови звуку в мовленні, потрібно багато тренуватися. Тренуйтеся, будь ласка, вдома! Якщо звук ще не вимовляється, виконуйте артикуляційну гімнастику.

Якщо звук вже поставлений - закріплюйте його: вивчіть з дитиною мовленнєвий матеріал, записаний у зошиті домашніх завдань, стежте за звуками в повсякденному мовленні.

Не забувайте виконувати всі рекомендації вчителя-логопеда!

Інноваційна гімназія м. Кропивницький

Поради батькам